Ще один піврічний «забіг з перешкодами» - завершено.

Цього тижня Президент підписав два наші законопроєкти для оборонки. Тепер це - закони.

За цим результатом - пів року роботи: десятки зустрічей зі зброярами та урядовцями, консультації, суперечки і кілька разів переписані тексти.

Але результат вартий того.

Тепер закупівлі української зброї іноземними урядами для потреб наших Сил оборони матимуть такі самі податкові та митні умови, як і українські закупівлі.

Простою мовою: за ті самі гроші партнерів - більше української зброї. І швидше на фронт.

Тож тут можна видихнути. І взятися за наступне :)

Одна з найбільших проблем українського бізнесу сьогодні - люди. Підприємствам бракує рук і голів, а наше трудове законодавство досі значною мірою базується на кодексі 1971 року.

Тому наступний напрямок - осучаслення трудового законодавства і створення нормальних можливостей для молоді отримувати перший досвід роботи.

А з Великої Британії я повернулася ще з однією ідеєю - вже у сфері військової співпраці.

Якщо вдасться її реалізувати, це може стати значно більшою історією - і для України, і для безпеки Європи.

Але про це - трохи згодом 😉