СитуасьйонВперше за «темні часи» у мене було тижневе відрядження закордон. І ще й в таку країну, яку я бачив лише на трасах олдскульних NFS і формулі 1.Із тонною паперів , маленькою валізою і схрещеними пальцями колег на кордоні я був налаштований песимістично з очікуванням того, що мене скоріш за все розвернуть після відповіді на питання «вперше виїздите під час війни?»Звик так налаштовувати себе, щоб потім не мати завищених очікувань. Прикордонники повірили моїм документам і умовно взяли на себе «відповідальність» за моє повернення через тиждень.Все склалось. Ця поїздка було ковтком свіжого повітря, повного виходу із зони перманентної напруги і мала ще й приємний музичний бонус на завершення. Саме про нього далі.Аеропорт. Повернення назад. Ранок 8:00. Йшла моя друга доба без сну.Заходжу з колегою у платну зону очікування, бо просто не вистачало сил чекати на літак підпираючи стіни.Сідаю на диван. Поруч стоїть абсолютно така ж як у мене валіза, тільки іншого кольору. Її власник теж на це звернув увагу. І я боковим зором розумію , що обличчя занадто знайоме. Мозок починає у каталогах шукати звʼязки, імена і картинки. І в цей момент мені дзвонить колега, яка відстала від нас на теренах того здоровенного аеропорту.«Кажу ж тобі : ми біля гейту А33, підходь до нас» відповідаю їй і завершую розмову.Чоловік поруч із такою ж валізою говорить мені : «як же неймовірно приємно почути рідну мову за тисячі кілометрів від дому»🔥🔥🔥Ми познайомились і я скромно сказав, що впізнав його. Смолток переріс в приємну розмову і мій співрозмовник каже, що дуже хоче зіграти на роялі в зоні очікування, на якому бринчали дітлахи, чекаючи свої рейси. Не роздумуючи відповідаю : «поки сидимо без діла давайте пиляти контент, я Вам допоможу, мені не складно, пішли дивувати і знімати рілз чи навіть відео для ютубу»😎Він: «Знімай горизонтально - буде для ютубу»Далі були 10 хв справжнього шоу, яке змусило зупинитись кожного, хто був в радіусі 50 метрів від роялю. Його гра і його оператор у худаку✌️Так і сталось приємне знайомство з справжнім архітектором мелодій, дуже щирою і простою людиною, творчість і діяльність якого показує, що Україна не тільки місце на карті, не слово із заголовка новин, від яких вестерни втомились, а й країна із великою силою і культурним надбанням.Дякую за незабутнє завершення мандрівки Євгену Хмаріps. ще й отримав запрошення на концертpps. вже повернувся і нікуди не збираюсь. не дочекаєтесь 🇺🇦