На жаль, війна принесла нам болючу традицію — посмертно відзначати наших захисників, чиї життя забрала боротьба за свободу України.Разом із першим заступником начальника Київської міської військової адміністрації полковником Миколою Швецем вручили державні нагороди родинам загиблих військовослужбовців. Це момент, коли слова даються особливо важко. Бо жодна відзнака не здатна замінити рідну людину, не може повернути сина, чоловіка чи батька додому.Ми свідомо провели цю зустріч напередодні Дня українського добровольця, який відзначається 14 березня. Саме добровольці у найскладніші для країни моменти першими ставали на її захист — часто без вагань і без зайвих слів. Багато з тих, кого сьогодні вшановуємо, також зробили цей вибір — вибір стати на захист України.Ми розуміємо, що для родин ця втрата — назавжди. І жодні слова підтримки не здатні зменшити біль. Але для нас важливо, щоб кожна сім’я знала: подвиг їхніх близьких пам’ятають і цінують. Їхня мужність і відданість Україні — це те, завдяки чому наша держава продовжує жити і боротися.Схиляю голову перед пам’яттю наших Героїв. Дякую їхнім родинам за силу, гідність і любов, з якою вони бережуть пам’ять про своїх близьких.