Assassin's Creed: ValhallaReviewЩо ж, 150 годин. Доволі довга пригода і настав час підбивати підсумки гри. Протягом багатьох нотаток я препарував гру на багато різних та цікавих складових і тут я не хочу повторюватись, а просто залишу загальні враження та певні доповнення. Хто хоче почитати про всі моменти, то ви легко можете це зробити через пошук.Спочатку про гарне.Гра дійсно вражає багатьма моментами і я щиро вважаю, що шанувальникам серії не варто її обходити стороною. Вона привносить доволі багато чого цікавого, особливо в плані дизайну систем, персонажів та світу. Гра здатна запропонувати цікаву оповідь, як і не менш цікавого та харизматичного протагоніста.Варто також віддати належне, що Вальгалла пропонує штурми фортець та рейди на християнські храми за вікінгів, а це на просторах ААА майже ніяк і ніде не зустрічається. І це є дуже класно реалізованою фічею гри, якою дійсно можна пишатись.Рівень арт дирекшену та звукового супроводження гідний бути в рейтингах Game of the Year, а музика Jasper Kyd, Sarah Schachner та Einar Selvik настільки вдало влучає в загальну гамму світу, історії та геймплею, що і найкращим представникам індустрії важко буде тримати "пальму первенства" на фоні них. Враховуючи мою одержимість нордичною культурою, я готовий слухати саундтреки Вальгалли місяцями й роками. Дуже хотілося б сказати так про все, проте, на жаль, не вийде.Тепер спробую конструктивно покритикувати- 150 годин для гри - це занадто багато. Особисто я вважаю, що будь який сінглплеєрний проект не повинен перевалюватись за 30-60 годин. Виключення мають бути, проте це виключення і я дотримують слів Уорена Спектра "I'd rather do something that's an inch wide and a mile deep than something that's a mile wide and an inch deep". Власне, Mirage та Shadows вже були суттєво менші, хоча тут і не обійшлось без суттєвих змін в складі команд. Проблема розміру Вальгалли рівно та сама, яка була з Dragon Age: Inquisition - "це чудові 5 годин, які розтягнуті на 150".- Якщо маркетинг позиціонує гру, як RPG, то цьому я б вірити не став, бо Valhalla це Action Adventure з елементами RPG, але рівня пропрацювання RPG-складової The Witcher 3 Вальгалла не досягає, як і...- ...не досягає Вальгалла і глибини пропрацювання квестів. На жаль, настільки сильних квестів, як наприклад був квест з Бароном в The Witcher 3 або сюжетна арка Джуді Альварез з Cyberpunk 2077, Вальгалла дати просто не в змозі. Гра дуже сильно страждає на локальність дизайну кожного квесту, коли їх масштаб залишається масштабом окремої локації і ніяк не пов'язаний з іншими героями та місцями, коли багато персонажів живуть "в своєму світі", тому що так диктував продакшен гри, а не сюжет. Якщо історія Джуді, Панам, Декстера ДеШона (всі C77) або Дійкстри (The Witcher 3) мають далекоглядні наслідки, то історія багатьох персонажів Вальгалли різана продюсерськими ножицями, які гравцям залишили лише клаптики великого потенціалу їх історій. При всіх очевидних недоліках проекту, гра залишається доволі сильним представником франшизи Assassin's Creed, не дивлячись на те, що фанати оригінальних частин справедливо кидають каміння в її огород. І проблема Вальгалли, як і більшості проектів Ubisoft, полягає в тому, що ці світи, які ми любимо, персонажів, постери яких ставимо на робочі столи, уживаються поруч з рішеннями режисерів, які ми ненавидимо і з бюрократією, яка руйнує потенціал.p.s.Ну а я йду далі - в Грецію. І ні, я не про Assassin's Creed: Odyssey. На черзі розбір Titan Quest 2 та Hades. Ну і It Takes Two також буде по-тихеньку тягнутись хвостиком.