"Тіні" 👤

Я стояв на кам'яному мості. Я вдивлявся в далечінь, у горизонт, у рожеве сонце яке ховалося за обрій. Під ногами стрімко протікала міська ріка. Через бруд і відходи, які все місто зливало у неї, вона мала зеленкуватий колір, і жахливий запах.

Я не міг дочекатися того моменту, коли сонце зникне, і спалахнуть газові ліхтарі. Чомусь саме від штучного світла тіні чіткіші, від сонця вони неслухняні.

І ось, перша жертва. Нажаль вони всі помирають як тільки я покладу їх тіні до своєї скриньки. В людських тінях ховається усе темне, приховане від очей і навіть від себе. А без темряви немає світла, ось вони і мруть як худоба.

Самотній чоловік у циліндрі, чекає на карету. Я наче вітер підкрадаюся до нього, дістаю дерев'яну скриньку, хапаю холодну тінь кістлявою рукою, і стискаю їх з силою. Вона пручається, викручується із моєї руки. Але я сильніше, я збираю її як стару газету. З кишені з'являється лезо бритви, я різким рухом відрізаю тінь від власника. Вона ще пручається, але вже нічого не зміниш. Я зникаю так само тихо і непомітно, ще до того як власник тіні впаде на бруківку.

https://t.me/FantasyAndHorror