"Побутовий сон" 💤В мене була дуже не спокійна ніч, я ніяк не міг заснути, я зміг задрімати тільки під ранок. Але навіть сон не дав мені спокою. Мене розбудив чийсь шепіт. Я підняв голову озираючись по кімнаті, але нікого не було. Я встав з ліжка дуже злим. Я підійшов до вікна, відкрив, я повільно роздивлявся подвір'я, але там нікого. Я закрив вікно, але шепіт не зник. Я потроху став розбирати шепіт, він кликав мене, кликав до туалету. Я тихенько вийшов в коридор, там нікого. Я підкрався до дверей туалету. Я сів, став прислухатися до голосу, там щось булькало.— Гей, агов ти там, ти там!? — хтось кликав. Я потихеньку відкрив двері а там...— Ти, так ти козел, ану підходь сюди — я зайшов і встав перед своїм унітазом.— Чуешь ти, ти знаєш, що після себе потрібно змивати, чи ти клята тварина!? — на мене кричав унітаз.— А ну швидко натисни на кнопку, бо я вже не можу, тут смердить, чоловіче, що ти таке їси, здорова людина не може так смердіти!Це сон, подумав я, іншого не могло бути. Я натиснув на кнопку змиву, зашуміла вода і унітаз замовк. Я здивований вийшов у коридор. Здивований але спокійний, я зрозумів що це сон. Я повернувся в кімнату і знову ліг. Який цікавий сон подумав я, і такий правдоподібний. Я заплющив очі, але знову почув шепіт.Десь в кімнаті знову хтось зашепотів — псс... гей ти, я тут.Я знову підвівся з ліжка, та пішов на голос, голос йшов десь з під дивану. Я встав навколішки вдивляючись у темряву.— Оо, дякувати Богу, ти знайшов мене, так простягни руки і забери мене звідси.Я простягнув руку, намацав щось і дістав на світло.То була шкарпетка з діркою, але вона більше не говорила зі мною. Я тримам її у руці, вона мовчала.— Ти це мені казала? — я боягузливо тикнув її пальцем.Але вона мовчала. Так, щось сон затягнувся.Знову почувся голос, він йшов десь з кухні. Я притиснув шкарпетку до серця, і поплівся на кухню. Я обережно, маленькими кроками зайшов на кухню.Я тримався однією рукою за стіну, а в іншій руці міцно тримав шкарпетку.— Любий я тут, підійди до мене — я побачив що до мене говорить буханка хліба, котру я залишив декілька днів тому.— О, сховай мене хочаб у пакет, я вже така суха та тверда.Буханка продовжувала говорити до мене, з коридору почувся ще голос. Там кричали мої брудні черевики. Буханка не замовкала, з ванної кімнати почувся голос зубної щітки, на балконі верещала одна лижа. Я взявся обома руками за шкарпетку, і почав молитися. Моя квартира з'їхала з глузду. На полиці загомоніли книги, каструлі загрюкали на плиті.— Боже мій...! — я вскрикнув, розбудивши самого себе, я лежав весь мокрий, серце калатало. По телевізору показували якийсь фільм, я встав пішов в коридор ввімкнув світло у туалеті. Я стояв і дивився на унітаз, я натиснув на кнопку змиву, зашуміла вода, я видихнув і пішов знову спати.— Агов ти ...! — почувся голос з кухні від якого я здригнувся.https://t.me/FantasyAndHorror