11 червня 2012 року: День, який залишиться в пам'яті назавжди!Цей день був просто неймовірним. Усе розпочалося з поїздки до бабусі, щоб привітати її з днем народження. Коли ж я повернувся додому і зайшов у метро, то відчув: до матчу в столиці ще 8 годин, але святкова атмосфера Євро вже панує всюди. Кожен відчував радість від того, що велике футбольне свято розпочинається саме тут, на головній арені України, матчем нашої збірної проти Швеції.Коли я збирався на матч у фан-зону і вже вийшов з дому, то раптом зрозумів, що забув найголовніше — прапор України. Я тоді був дуже забобонним, особливо в усьому, що стосувалося футболу, тому все ж таки повернувся, забрав прапор і, як годиться, глянув у дзеркало.За три години до старту я вийшов на станції «Палац «Україна»» і повільно рушив у бік Хрещатика. У цей час на «Донбас-Арені» якраз грали французи з англійцями, і з літніх терас київських пабів можна було одним оком підглянути за перебігом тієї гри.Проходячи повз НСК «Олімпійський», я зустрів чоловіка, який продавав свій квиток за 400 гривень. Хто ж тоді знав, що придбавши цей квиток, я отримаю емоційне задоволення на все життя!На підходах до Хрещатика фан-зона ставала дедалі жовтішою — це було схоже на з’їзд «міньйонів» двох національностей. Так-так, шведські фани тоді буквально «окупували» Київ і на повну кайфували від столичного вайбу. Фан-зона була забита вщент, а її драйв передавався вболівальникам та гравцям, які були всього за кілька кілометрів від нас.Перший тайм видався безрезультатним і доволі спокійним. Але другий розпочався з голу Ібрагімовича: невелика частина фан-зони вибухнула радістю, а інша — важко зітхнула. Проте згодом за справу взявся Андрій Миколайович. Його два голи головою подарували справжній екстаз усій Україні!Цей матч і неймовірна атмосфера в Києві після дебютної перемоги на Євро закарбувалися в моїй пам'яті назавжди.