🔎 Про етичний аспект інвестицій в компанії, які продовжують працювати в росії
 
Днями з товаришем дискутували про етичну складову інвестицій у компанії, які досі ведуть бізнес на північних болотах. Тема складна й емоційна, особливо для українців.
Але якщо відкласти емоції й подивитися на неї саме з позиції рядового приватного інвестора, моя точка зору доволі проста - Не купувати акції такої компанії лише через сам факт її присутності на болотах для мене приблизно з тієї ж серії, що й «відморожу вуха на зло бабусі».
 
🤔 Чому?
🔹 Якщо я не куплю акцію - компанія цього навіть не помітить.
А якщо куплю, зароблю на зростанні її вартості чи дивідендах і сплачу податки вже у своїй країні, то частина цього прибутку працюватиме вже на економіку моєї країни.
 
🔹 І тут важливо розуміти ще одну річ.
Купівля акції на біржі це не те саме, що дати компанії гроші в борг чи профінансувати її діяльність. У більшості випадків приватний інвестор купує акцію не у самої компанії, а в іншого інвестора на вторинному ринку.
Компанія не отримує ці гроші на свій рахунок.
Ми просто купуємо частку в її капіталі і право на частину майбутнього прибутку бізнесу.
Тому твердження «я купив акцію - значить профінансував діяльність компанії» просто некоректне.
 
🔹 Так, теоретично попит на акції впливає на їхню ціну і капіталізацію.
Але давайте реалістично оцінювати масштаб. Для приватного інвестора з портфелем у десятки-сотні тисяч доларів вплив його окремої покупки на капіталізацію компанії в десятки або сотні мільярдів практично нульовий.
Тобто від мого рішення: “купити акції на $5 000 або принципово їх не купувати” - бізнес-модель компанії не зміниться, завод не закриється, магазин не піде з раші і рада директорів навряд чи навіть дізнається про моє існування.
 
🛒 А от де вплив значно пряміший - це споживання.
Коли ми купуємо товар чи послугу компанії, наші гроші безпосередньо формують її виручку. Саме тому для мене набагато логічніше не купувати продукцію компанії, чию поведінку я вважаю неприйнятною, ніж відмовлятися від можливості заробити на її акціях.
 
⚖️ Є, звичайно, й інша сторона питання.
Для когось володіння акціями такої компанії саме по собі неприйнятне з моральної точки зору. І це абсолютно нормальна особиста позиція.
Інвестиції - це не лише цифри. Кожна людина має право визначати власні етичні межі.
Але тоді важливо чесно називати це саме особистим моральним вибором, а не економічним способом покарати компанію.
Бо з погляду реального впливу рядового інвестора ситуація виглядає інакше:
Не купивши акцію великої публічної компанії, ми майже напевно не зробимо їй гірше.
А от відмовившись від потенційно хорошої інвестиції, можемо зробити гірше собі.
 
🎯 Тому особисто для мене питання виглядає так: чи є бізнес якісним, чи приваблива його оцінка, які ризики, і яку дохідність я можу отримати.
А вже заробленими грошима я буду підтримувати свою країну і ті речі, які вважаю правильними.
Для мене це значно практичніший спосіб впливу, ніж символічна відмова від покупки акції на вторинному ринку.

P. S. Якщо вас цікавить професійне керування інвестиційним портфелем - посилання нижче 👇
🌐

Управління і супровід портфеля