У непростий для країни час родина Євгенії Семенякіної та її сина Степана, учня 7-Б класу Харківська гімназія № 136 Холодногірського району, вирішила дарувати турботу тим, хто сам про неї попросити не може.Коли війна принесла страх і розгубленість, найбільш беззахисними виявилися тварини. Побачивши покинутих і поранених котів та собак, родина не змогла залишитися осторонь та долучилась до волонтерської спільноти, що опікується центром перетримки, і відтоді їхня щоденна праця повертає тваринам найцінніше: відчуття безпеки та шанс на новий початок.Степан облаштовує вольєри, вигулює собак і крок за кроком повертає їм віру в людину. У довірливому погляді тварини найщиріша подяка за шанс почати знову.Євгенія бере на себе відповідальність за лікування та вакцинацію, постійно взаємодіє з ветеринарами, щоб кожен підопічний отримав необхідну допомогу вчасно. Вона знає історію кожного хвостика: його страхи, біль і маленькі перемоги.Допомога не обмежується щоденним доглядом. Родина активно шукає для котів і собак нові, турботливі родини: веде сторінки в соціальних мережах, розповідає історії кожного підопічного, відкриваючи характер і долю, уважно спілкується з майбутніми господарями. Для них важливо, щоб кожен хвостатий знайшов таку сім’ю, де його любитимуть відповідально, щиро й на все життя.Милосердя починається з простого рішення: не пройти повз.#березень_2025_2026