Ви точно не прокрастинуєте? Можливо, у вас інша проблема – прЕкрастинація 🎯 Якщо після прочитання цього тексту ви одразу відкриєте пошту, щоб відповісти на всі листи, це буде дуже символічно.Адже сьогодні поговоримо про явище, про яке знають набагато менше, ніж про прокрастинацію.Прекрастинація – це схильність виконувати завдання якомога раніше, навіть якщо це потребує більше часу, сил або призводить до менш якісного результату.Все почалося... з двох відерУ 2014 році психолог Девід Розенбаум випадково відкрив нове явище під час експерименту. Учасникам запропонували пройти коридором і донести до фінішу одне з двох однакових відер.Перше стояло зовсім поруч із ними, але його потрібно було нести майже весь шлях.Друге знаходилося далі, тому нести його потрібно було значно менше.Здавалося б, логічно обрати другий варіант, тому що він потребував менше фізичних зусиль.Але більшість учасників зробили навпаки. Вони хапали найближче відро й несли його довше.Чому?Після експерименту більшість відповідала приблизно однаково:> «Хотілося швидше почати виконувати завдання.»Саме тоді й з'явився термін precrastination — бажання завершити або хоча б почати справу якомога швидше, навіть якщо це менш ефективно. Наш мозок не любить "відкриті вкладки"Найцікавіше пояснення цього явища пов'язане не з лінню чи дисципліною.А з робочою пам'яттю. Кожна незавершена справа займає місце в нашій голові.Мозок буквально витрачає ресурси, щоб пам'ятати:- відповісти клієнту;- записатися до стоматолога;- погодити вакансію;- купити корм коту;- написати звіт.Іноді бажання "прибрати" хоча б одну задачу настільки сильне, що ми готові виконати її менш раціонально аби тільки перестати про неї думати.Чому мозок так любить дрібні задачі?Тому що вони швидко дають відчуття завершеності.Дослідження нейробіологів показують, що виконання невеликих завдань активує систему винагороди мозку.Саме тому відповісти на десять повідомлень часто психологічно легше, ніж дві години думати над стратегією розвитку компанії.Але ж це краще, ніж прокрастинація?Не зовсім.Психологи вважають, що це дві крайності.Прокрастинатор відкладає все до останнього. Прекрастинатор навпаки, хапається за все одразу.У випадку прекрастинації людина часто:• починає роботу без достатньої інформації;• витрачає сили на задачі, які ще зміняться;• постійно перемикається між справами;• плутає відчуття зайнятості з реальним прогресом.У результаті вона багато працює, але не завжди рухається до найважливіших цілей.Як зрозуміти, що це про вас?Спробуйте чесно відповісти собі на кілька запитань.• Чи відповідаєте ви на повідомлення миттєво, навіть якщо вони не термінові?• Чи відчуваєте дискомфорт, коли бачите непрочитані листи?• Чи приносить більше задоволення закреслити пункт у to-do списку, ніж виконати справді важливу стратегічну задачу?Якщо хоча б на кілька питань відповідь "так", можливо, справа не в любові до продуктивності.А в бажанні швидше позбутися внутрішньої напруги.Мій головний висновокМені дуже сподобалася думка, що найбільша небезпека прекрастинації в тому, що вона виглядає як чеснота.Таку людину хвалять. Вона швидка. Відповідальна. Завжди на зв'язку.Але іноді найкраще рішення не зробити щось негайно, а зробити це в правильний момент 🧘🏼‍♀️