Гнатенко Валерій

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":👴 Зустрічаються випадки, коли літня людина, яка все життя важко працювала, в один день залишається без копійки для існування просто через технічну помилку. Одруківка в номері банківського рахунку чи одна неправильна цифра в реквізитах картки — і кошти, які Пенсійний фонд надіслав, банк повертає назад. Найстрашніше, що людина про це навіть не знає. Вона приходить до банкомата, бачить нуль на балансі, а посадовці розводять руками. Через бюрократичну байдужість пенсіонери змушені місяцями оббивати пороги кабінетів, доводячи, що мають право на свої ж гроші. Це абсолютно неприпустимо.🟠 Для більшості літніх українців ці виплати є єдиним джерелом для купіві ліків та їжі. Нещодавно навіть Верховний Суд прямо вказав, що помилка в номері банківського рахунку чи реквізитів картки не знімає з держави обов’язку віддати людині її законні кошти.✒️ Запропонував законопроєкт №15322 зі змінами до статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Дана ініціатива покликана назавжди ліквідувати вказану несправедливість та змусити державну систему працювати для захисту інтересів громадян, а не проти них.🟩 Пропонується законодавчо зобов'язати Пенсійний фонд не просто "механічно" відправляти гроші, а контролювати, чи дійшли вони до адресата. Якщо фінансова установа повертає кошти через неправильні реквізити, державний орган зобов'язаний негайно зв’язатися з пенсіонером та допомогти виправити помилку. Якщо ж оновити дані швидко не вдається, держава не має права ховати гроші на своїх рахунках. Фонд буде зобов'язаний видати пенсію готівкою або гарантовано зберегти її до моменту з'ясування обставин. Держслужбовці нестимуть персональну відповідальність за те, щоб кожен отримав свою виплату до копійки.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🚜 Перед українськими аграріями та землевласниками постав серйозний юридичний бар'єр, який заважає їм гнучко вести бізнес та розпоряджатися власним майном. Йдеться про штучне обмеження, закріплене в чинному законодавстві, яке забороняє укладати договори оренди сільськогосподарських угідь на термін, менший за сім років. Ця норма створювалася для захисту ринку, але в сучасних реаліях вона перетворилася на жорсткі рамки.⚡ Життя та економіка змінюються швидко. Для прикладу, фермеру може знадобитися земля на три роки під конкретний проєкт, або ж селянин хоче здати свій пай на коротший період через особисті обставини. Держава не повинна диктувати суворі часові рамки там, де дві вільні сторони можуть домовитися самостійно.📝 Запропонував законопроєкт №15321 для того, аби прибрати вказаний застарілий примус і повернути свободу ринковим відносинам. Це важливий крок до дебюрократизації аграрного сектору, на який давно чекали як дрібні фермери, так і великі господарства.📌 В ініціативі передбачено збереження базової норми про сім років як орієнтир, але додається принципове доповнення "якщо інше не передбачено договором за згодою сторін". Таким чином, мінімальну тривалість користування наділом відтепер визначатимуть виключно власник паю та орендар. Якщо їм обом вигідно підписати договір на два, чотири чи п'ять років, вони матимуть на це повне юридичне право. Таке нововведення допоможе підприємцям, дозволить оптимізувати фінансові плани та зробить управління земельними ресурсами в Україні значно дієвішим.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":▶️ Непоодинокі випадки, коли людина чесно працювала роками, але перед виходом на пенсію раптово дізналась, що частина її трудової історії просто викреслена. Причина банальна - компанія збанкрутувала або керівництво проігнорувало податки й не сплатило єдиний соціальний внесок. Значний пласт громадян стали заручниками чужої недбалості чи фінансових махінацій. Працівники не мають відповідати за недобросовісність працедавця. 🏛️ Навіть Верховний Суд уже завалений такими справами. Судові інстанції заазвичай стають на бік звичайних людей у таких спорах. Проте посадовці на місцях часто відмовляють у перерахунках через брак прямих норм у законодавстві й відправляють людей знову судитися.📝 Для підтримки людей зареєстрував законопроєкт №15319. Закон має захищати права громадян, а не змушувати їх роками оббивати пороги судів та витрачати останні гроші на адвокатів.🟨 Пропонуються зміни до законів про пенсійне страхування та збір ЄСВ. Головне принцип має бути прописаний так, що якщо ви офіційно працювали і вам нараховували зарплату, то цей період зараховується до вашого стажу на сто відсотків. Незалежно від того, чи доїхали гроші від компанії до бюджету. Держава бачитиме це через електронний Реєстр застрахованих осіб. Органи Пенсійного фонду будуть зобов’язані самостійно і в передусім через суд стягувати недоплачене з нечесних фірм. Кожен має отримувати пенсію, на яку заробив.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":📌 В Україні значна кількість громадян щороку отримують важкі онкологічні діагнози. Для багатьох із них єдиним шансом продовжити життя є таргетна терапія препаратом "Бевацизумаб". Проте сьогодні більшість пацієнтів просто не можуть собі його дозволити.💊 Вартість одного флакона сягає 10 тис. грн, а повноцінний курс потребує кількох таких флаконів. Для звичайної української родини це фінансово нездійсненно. Відтак люди залишаються сам на сам із хворобою не через відсутність ліків у світі, а через прогалину в державній системі закупівель.📝 Направив депутатський запит до Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка із проханням забезпечити безкоштовний доступ онкологічних хворих до цього препарату за рахунок державного фінансування.▶️ "Бевацизумаб" визнаний ефективним міжнародними медичними організаціями та рекомендований до широкого застосування. Наразі він або взагалі відсутній у програмах державних закупівель, або доступний лише в окремих регіонах. Це неприпустима нерівність. Держава має прийти на допомогу людям.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":👶 В Україні понад 30 тисяч людей живуть із серйозними порушеннями слуху. Серед них діти, які від народження або через хворобу не чують навколишнього світу. Це не лише медична проблема. Без своєчасного втручання такі малюки відстають у розвитку мовлення, мають труднощі з навчанням і спілкуванням. Щонайменше 72 дитини в нашій країні вже мають імплант на одному вусі від виробника Cochlear, але не можуть отримати другий. Причина проста - держава поки що фінансує операцію лише на одне вухо.✒️ Скерував депутатські запити до Прем'єр-міністра Юлії Свириденко та Міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка із закликом забезпечити бінауральну імплантацію. Тобто йдеться про встановлення кохлеарного імпланта на обидва вуха за рахунок державного бюджету.🏥 Сучасні медичні стандарти ВООЗ та міжнародних фахових організацій однозначні. Двостороннє слухопротезування критично необхідне для просторового сприйняття звуку, розбірливості мовлення в галасливому середовищі та збалансованого розвитку обох півкуль мозку дитини. Окрім того, є технічна особливість. Діти, яким уже встановлено систему Cochlear, потребують саме цього бренду і на друге вухо, адже інші пристрої несумісні з вже наявним імплантом.➡️ Вартість такої операції в Україні перевищує 855 тис. грн, що для більшості родин є нездоланним фінансовим тягарем. Тому держава зобов'язана взяти це на себе. У запиті до Міністерства охорони здоров'я також прошу оприлюднити повну чергу дітей, які очікують на другий імплант. Батьки мають право знати реальну картину.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🏛️ Сьогодні у Києві взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції "Модернізація публічного управління в Україні: сучасні виклики, концептуальне бачення, пріоритети". Ми мали надзвичайно змістовний і глибокий діалог. В умовах війни, відновлення та європейської інтеграції питання ефективного публічного управління - це не суха теорія, а питання виживання та майбутнього нашої держави.🟣 Особливо цінними були дискусії щодо цифрової трансформації державних послуг, посилення сервісної моделі держави, децентралізації та підвищення спроможності громад, а також інтеграції найкращих європейських практик у наше законодавство. Приємно було бачити високий рівень експертизи від науковців ДУІКТ, представників НАН України, міжнародних партнерів та колег-практиків. ☝️ Такі майданчики дають можливість не лише обмінятися думками, але й виробити конкретні рекомендації для законодавчих ініціатив.Окрема подяка організаторам - Державному університету інформаційно-комунікаційних технологій та кафедрі публічного управління й адміністрування за професійну організацію заходу.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України", на пленарному засіданні Верховної Ради:Ми живемо в час, коли кожне рішення або відсутність такого рішення вимірюється ціною людського життя. Україна неодноразово демонструвала свою відданість миру, і ми не боїмося називати речі своїми іменами.Заклик Президента України до прямих переговорів - це свідчення нашої відповідальності. Відкритий лист до очільника РФ засвідчує, що Україна не прагне постійної війни. Ми хочемо припинити безглузді жертви з обох боків, зупинити руйнування наших міст та знищення нашого майбутнього. Проте мир має бути справедливим з чіткими та непохитними гарантіями безпеки. Але поки дипломатія шукає шляхи, реальність війни диктує свої умови. Остання оцінка RDNA5 дає нам шокуючу картину. Пошкодження нашої інфраструктури сягнули 195 млрд дол. Із цього - 31% житло, майже 21% транспортна інфраструктура і 12% енергетика. Понад 80% руйнувань припадає на прифронтові та прикордонні області. Потреби на реконструкцію в найближчі 10 років оцінюються у 588 млрд дол.. Кожен день війни робить ціну відбудови вищою, а шлях до відновлення довшим.Найболючіше - це люди, які живуть на прифронтових територіях. Зараз вони фактично позбавлені права на компенсації за знищене житло. Програма "єВідновлення" на прифронтових територіях, особливо Донеччині, зокрема Дружківці та Костянтинівці буксує. Фізичний виїзд комісій на місце неможливий через безпекові ризики, а механізми дистанційного обстеження працюють вкрай неефективно. Комісії часто не вміють правильно користуватися супутниковими даними та матеріалами безпілотників. На рівні виконавчої влади необхідно негайно переглянути роботу всіх комісій. Також потрібно посилити парламентський контроль через профільну ТСК. Держава має знайти спосіб компенсувати знищене майно для всіх жителів.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":📊 Для розвитку української економіки вкрай важливо, щоб правила гри для бізнесу були максимально зрозумілими, а капітал компаній працював без зайвих бар'єрів. Однак на практиці виникають питання під час перевірок фінансової документації наприкінці року. Якщо в паперовому балансі підприємства немає специфічної графи про "незавершене виробництво", податкові органи іноді роблять автоматичний висновок, що діяльність не була господарською. Через це компаніям відмовляють у законному праві на податковий кредит. 🏭 Виходить прикра ситуація. Завод або фабрика реально працюють, купують матеріали, створюють якісний продукт, але через суто внутрішні нюанси обліку втрачають кошти. Це змушує бізнес витрачати час на тривалі судові суперечки замість того, щоб інвестувати у розширення виробництва, нові робочі місця та підтримку держави.📌 Щоб підтримати наших виробників, запропонував зміни до Податкового кодексу України (ЗП №15275). Суть дуже проста і зрозуміла кожному керівнику чи бухгалтеру. Йдеться про уточнення до пункту 198.5 статті 198 ПКУ. Якщо у компанії на кінець року в бухгалтерських реєстрах відсутні показники незавершеного виробництва, це в жодному разі не є підставою для скасування податкового кредиту або сумнівів у реальності роботи підприємства. 🟨 Головне - це фактичне здійснення операції та наявність первинних документів, а не формальні цифри на рахунках. Цей крок повністю відповідає висновку Верховного Суду про те, що закон не пов'язує податкові зобов'язання із залишками на балансі. Ініціатива пропонує закріплює це справедливе правило на рівні нормативної бази, захищаючи компанії від зайвого клопоту.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":➡️ Українці продовжують страждати від зухвалих афер у фінансовій сфері. Сценарій стандартний, коли баланс рахунку раптово обнуляється, хоча пластикова картка лежить у кишені, а таємні паролі нікому не розголошувалися. Проте у подібних обставинах звичайний вкладник опиняється абсолютно безправним перед системою. Фінансові організації зазвичай знімають із себе будь-яку відповідальність. Людина вимушена самотужки воювати з величезними корпораціями. Навіть попри те, що Верховний Суд вказує, що тягар доведення помилки клієнта покладається виключно на банкірів, на практиці системи безпеки відмовляються відшкодовувати збитки.✒️ Задля ліквідації цієї законодавчої прогалини та створення надійного захисту для заощаджень громадян, зареєстровав проєкт закону №15274. Ініціатива покликана збалансувати відносини між фінустановами та суспільством, ліквідувавши ситуацію, коли постраждала особа автоматично стає винною.⚠️ Якщо з вашого рахунку вкрали гроші, і ви одразу повідомили про це банк, фінансова установа зобов'язана негайно повернути всю суму та відновити баланс вашої картки. Це пропонується чітко прописати. Клієнт не несе жодної відповідальності за операції, які відбулися без його фізичної участі або електронної ідентифікації. Має діяти "презумція невинуватості" споживача. 🟧 Якщо банк вважатиме, що ви добровільно віддали паролі шахраям, то нехай сам це юридично доводить у суді. Не довів - поверни гроші людині негайно. Банки мають краще дбати про безпеку та захищати своїх клієнтів, а не ховатися за формальними відмовками.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи «Відновлення України», на пленарному засіданні Верховної Ради, щодо законопроєкту №15224:Розглядаємо дійсно важливі зміни до цьогорічного бюджету. Дохідна частина зростає приблизно на 2,3 трлн грн. Серце цього законопроєкту - безпрецедентне нарощування оборонних асигнувань. Найголовніше, що для Міністерства оборони передбачено понад 1,5 трлн грн додаткових ресурсів. Ключова новація - окрема бюджетна програма обсягом приблизно 1,4 трлн грн, кошти якої акумулюватимуть надходження від ЄС і спрямовуватимуться на реальне переозброєння. Паралельно зростають ресурси для прикордонників, Нацгвардії, СБУ та інших структур. Особливої уваги заслуговує механізм військового збору. Від першого липня він повністю акумулюватиметься у спеціальному фонді та буде використовуватись виключно для виплат бійцям. Ще один принциповий елемент - це 40 млрд грн на регіональні програми стійкості, які теж дуже важливі зараз. Без стабільного тилу навіть найпотужніша армія не досягне вирішального результату.