Христоцентричність. Ми створені так, щоб у центрі нашого життя був Христос.Не ми самі, не наші досягнення, не люди навколо нас — а Він.«Бо ми Ним живемо, рухаємося і існуємо…» (Дії 17:28).Без Нього — ми, як гілки без Лози: швидко висихаємо, втрачаємо силу, сенс і життя. «Я є Лоза, а ви — гілки; хто перебуває в Мені, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого» (Івана 15:5).Усе було створено Ним і для Нього. Усе тримається Його силою. І Він — глава Церкви, Того Тіла, до якого ми належимо (Колосян 1:16-18).Але щоб справді жити духовним життям, нам потрібно зрозуміти, що стоїть на противагу духовності. Це — плотськість.Коли серед нас є заздрість, суперечки, образи й розбрат — ми живемо по-людському, а не по Духу (1 Коринтян 3:1-3). Це ознака, що серце втрачає Христоцентричність.Справжня духовність виглядає зовсім інакше. Вона про єдність, смирення й любов.«Будьте однодумні, майте одну любов, дбайте не тільки про своє, а й про користь інших. Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі» (Филип’ян 2:2-5).Христоцентричність означає, що все наше життя обертається навколо Нього: Наші рішення й цілі. Наші стосунки й служіння. Наше мислення й серце.Усе знаходить сенс лише тоді, коли в центрі — Христос.Бо Він є наше життя.