ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ ЗРІСТ, АБО ЯК ЦЕРКВА ПОВЕРНУЛА НЕ ТУДИ…(Буде багато тексту))) У всі часи історії (війна, мир, процвітання, бідність) Церква повинна бути світлом в темряві, голосом істини та руками милосердя. Але навіть це не саме головне. Головне - це Добра звістка про спасіння, Божу милість та викуплення, яке Бог подарував кожному, хто повірить. Цей час не колись прийде, цей час сьогодні, кожного дня. Але зараз трапляється так, що люди часто сприймають Церкву як РЕСТОРАН, або МАГАЗИН БІЛЯ ДОМУ- де купа, споживачів, спостерігачів та критиків. (Це порівняння від мого друга пастора Aleksandr Kovalenko) 🔥ми стали робити служіння для себе, щоб було комфортно нам… Такі так, напевно ми самі, пастори/лідери десь звернули з дороги і почали так організовувати служіння - неділя, щоб я відвідав церкву, послухав проповідь, попив каву, поставив галочку та пішов займатися своїми справами. Але Церква не для цього! Ісус чітко наказав учням що робити - Йдіть, проповідуйте Євангеліє, творіть чудеса, хрестіть, та підіймайте учнів. Ми зараз з командою наших пасторів закінчуємо читати книгу «Лоза та шпалери» і каємось, бо допустили це - комфортне місце перебування. Пробач нас Господи🙏Так ось червоною лінію в цей книзі йде, що таке Євангельський зріст—Кожен! В громаді повинен бути учнем (приймати настанову) і кожен повинен наставляти інших. І це відбувається у двох напрямках - 1) З середини церкві - приймати и давати настанову у вченні Христа. 2)Зовні церкві- наставляти людей проповідуючи Христа. Нажаль багато церков сьогодні мають купу класних програм, класні служіння, але ж саме важливе забули - Хто Головний і для Кого ми як церква існуємо. (Це я проговорюю і собі теж) Христоцентричність церкви має повернутися в Дім Божий! Під час війни виявилося, хто на чому будує…Я особисто приймаю рішення будувати на Вічних цінностях, які не змінюються попри будь які обставини. Я краще втрачу ненавість, ніж Божу любов! Бо Вічне Євангеліє каже- «Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його постановою, все сприяє до добра. Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? Але в цьому всьому перемагаємо – завдяки Тому, Хто нас полюбив. Адже я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ні будь‑яке інше творіння не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Ісусі Христі, нашому Господі!»РИМЛЯН 8:28, 35, 37-39 P.S. І на останок хочу поділитися чим являється і не являється церква. ⛪️ Чим церква не являється - Це не клуб по інтересам, в якому є ще декілька клубів по інтересамЦе не місце «відвідування» Це не місце, де всі вирішують мої проблемиЦе не місце, щоб створити мені максимальний комфорт💒Що є справжня церква- Це Дім молитви та заступництва Це місце спасіння грішників Це місце зростання в Євангелії та вченні БібліїЦе місце зцілення та відновлення людини та відносин Це місце спорядження для місії Це місце, де відкривається мій потенціал та дари в БозіЦе місце трансформації та дії Дарів Духа Це місце, де я поклоняюсь і служу Богу Це Тіло, яке функціонує і скріплено любовʼю та здоровими відносинами. Це місце єдності. Ви можете продовжувати цей список… Ви можете продовжувати шукати ідеальну церкву, або вчителів …Ви можете продовжувати служити Богу там, де ви є зараз без виправдань …Ви можете взяти відповідальність за своє зростання і наставляти і служити, ніж сидіти і чекати чогось…Ви можете зробити це сьогодні…(Думки народжені під час читання книги «Шпалери в лоза» Білоусова Юлія)