Багато у житті проходимо по волі ,По волі від Небесного Господа Отця..,Керує усима Він справами,ділами і всим розпоряжається як хоче того Сам... А ми так не відразу все можемо вмістити..,Так нам незрозумілі є Його стежки...,Тоді десь закрадється тихенько в душу відчайІ зберігаємо неясність, оту ,свою в собі... Та Божії дороги чи ж будуть нам недобрі? Буває деколи всього лиш треба зачекать, Поки пройдуть оті часи, такі нам, невідоміІ думки ті невтішні старатись відганять. Бо все, над всим Господь У Нього мудрість вічна.. Як нам далеко є до мудрості Його... О, скільки нам Писання про це, яскраво, кажеА ми не розуміємо Велич Господа Свого... А просто Він буває не все нам відкриває ,Бо так бажає вчити довіряти нас,Довіра так багато в душу добавляє.. З довірою людина- то великий скарб.. Коли у серці віра, надія, сподівання.. Вона на все подивиться з легкістю в душі.. І Бог такому серцю неодмінно скаже:"Ось для тебе благословіння Я Своє зберіг.."А нам буває важко усе відраз збагнути,Та потім буде даний від Господа той час..,І все тоді так складно, так докінця все ясно,Промовить ,проговорить Дух Святий до нас.. І все нам роз'ясниться І почне ставати таким усе до краплі зрозумілим те,Що довгий час Господь від нас оте ховавши ,Хотів лише довіритьДоручення святе.. Амінь. Наташа Савченко