У Бога час- і ти його не поміняєш,У Бога час свій відповідь нам дать,Він чує як у небо ти взиваєш,Але чомусь знов небеса мовчать…Бог чує всі молитви і прохання,Та не спішить на них відповісти,А вчить нас довіряти у стражданнях,В смиренні за Спасителем іти.А небо пише в книгу наші сльози,Листом лягають біля ніг ХристаМолитви що доходять через грози,І через бурі в вічні небеса.Летять молитви наче телеграми,За дорогих, коханих у сльозах,Від сліз опухли очі тата, мами,За тих дітей що ще живуть в гріхах.А Бог шліфує нас довготерпінням,І хоче щоб крізь бурі і сніги,Ми вірили, що є його творінням,Щоб за Ісусом слідували ми.Без, ропоту з любовʼю і терпінням,З подякою Йому несли свій хрест,Співаючи Йому пісні хваління,В душі, щоб жила музика небес.Бог віри вчить, коли в душі тумани,Щоб не людині довіряли а Христу,Ми відкриваєм перед Ним всі рани,Він ніжно витирає нам сльозу.Та сльози льються по щоках дощами,Господар мовчки чистить посуд свій,До блиску вичищає все, бо знає,Тебе готує Він на труд святий.І скоро діамантом ти засяєш,Довірившись Йому в руках Христа,Всім серцем ти Спасителя прославиш,За те, що так вела Його рука.У Бога час Свій, і своя дорога,Якою ми повинні в житті йти,Можливо вже біля твого порога,Є відповідь яку чекаєш ти!Марина Візнюк.