МИ ВСІ ГОВОРИМ ПРО ЛЮБОВ. Ми всі говорим про любов:Люблю я брата і прощаю. Одне, можливо, що душі За нього я не покладаю. Ми всі говорим про любов,Як ворога любить не просто,Як ненависно гляне вінІ вам услід щось шепче в злості. Ми всі говорим про любов,Але вона ніяк не Божа. Коли ми судимо когось,Це на любов ніяк не схоже. Я розкажу вам про любов. А кожен зверне хай увагу. І, забуваючи когось,У своє серце щоб заглянув. Вони сиділи за столом,Дванадцять всіх -- Христос та Юда. І умочивши ось шматокПодав йому Христос із блюда. Він зрадник, злодій, ворог був,Про це Спаситель знав чудово. Як брат його, як кращий друг, Христос провадив з ним розмову. Як брату, ноги він обмив,Як з другом, за столом сиділи. І тихо, ніжно говорив:''Те, що потрібно, те роби вже''. Той час встав Юда і пішов,А вслід ні гніву, ні докору. Ось де є справжня та любов,Для прикладу та для уроку. Легко, ви скажете, Христу,Бо ж Він Господь ,а ми всі люди. Пролив Він не одну сльозу,Молившись:" Отче, хай не буде". Він бачив страту наперед,Він крики чув, насмішки, ругань. І те, що Юда в сад прийде,Його віддати щоб злим людям. Ми всі говорим про любов. Але ви краще розкажіть но,Як за столом сиділи б ви,Якби навпроти сів гонитель? Не вбивця хай, не злодій він,А просто-напросто ваш кривдник,Що слово вам сказав в докір,Нестримано і некрасиво. Якою б відповідь була,І, коли б навіть ви змовчали,То в вашім серці в той моментЯкі б думки перебували? Ми всі говорим про любов. Не треба слів, вона на діліСама розкаже як було бВідбившись в погляді сміливім. Та є така іще любов. І як же так, сама не знаю. За стіл що кличе ворогів,Та їх сумлінно пригощає. Очима ясними зорить,Минуле зло не пригадає. І поряд з ворогом сидить,І разом в блюдо умочає. Вона за зло ніяк не мстить,І з ворогами разом плаче. І ноги миє, і скорбитьПро всі життєві їх невдачі. Вона не спорить, не кричить,Себе ніде не захищає. Кривднику в відповідь мовчить,І безкінечно всім прощає. Така потрібна нам любов. Про неї знати нам важливо. І без її святих плодів Жить християнам неможливо. Прости, Отець, прости, Господь,Буває, ми не помічаєм --Молитви, співи -- але ж ...плоть. Тож знову брата ображаєм. Дай так любить, як Ти любив,І тут нікого не образить. Щоб ворог наш добро творив,Твою любов як в нас побачить. Автор невідомий. Переклад з рос. Оксани К.