Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Влада кварталу: «Мистецтво жити в борг», який сплатять інші. А й справді, як ми його повернемо?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=RQ6VA-3OeGQ===Сьогодні без довшого вступного допису – не встигаю. Тема ніби вже й проговорена не раз: як фатально нині зростає не просто державний борг України, але ще критичніше борг, який розподіляється на кожного громадянина. І чому цей процес так жорстко рвонув лише під час сповненого дурману й свавілля правління влади злих клоунів? А головне – що нам, простим українцям, які ще залишаться в країні на час оплати (чи розплати), до того? Адже ж не будуть ходити дворами й квартирами якісь міжнародні кредитори, не будуть вилучати наше майно на покриття тих $7200 на кожного з нас нині, чи вже $10.000 через рік? Не будуть, звісно. Але різниця між країнами з відповідальною владою й відповідальним вибором громадян і такими, як у нас, у тому, хто насправді заплатить? У більшості країн це лягає незначним доважком на бюджетні ресурси, не впливаючи на добробут людей, соціальні програми, середовище їхнього життя, не призводить до підняття податків. А у безвідповідальних? А в нас усе навпаки. На такий випадок і заготована фраза про оті паски, які чомусь усім треба затягувати, але зовсім не тим, хто призвів до такої біди.Про всі ці деталі, але простою мовою без зайвої термінології, формул і наукових викладок у пропонованому вам сюжеті. Так, це про наше дуже близьке майбутнє…