У мене постійно виникає це банальне питання: а може Zеленський їх усіх там у США й справді покусав? Бо це вже щось таке поза межами, хоч куди не подивися, хоч яку цитату наосліп не вибери. Тут Трамп оголошує "перемгу" у війні над Іраном."Ми перемогли. Повірте мені, ми перемогли. Знаєте, ніколи не хочеться занадто рано говорити про перемогу. Ми перемогли. У першу ж годину все було закінчено". Я трохи щось тямлю в іранській політиці, був там, з багатьма іранцями упродовж років спілкувася. Якби той кривавий і людиноненависницький режим був подоланий, повалений, якби він упав, я б радів. І в Трампа була ситуація, коли це можна було реалізувати. Слід було провести переговори із керівництвом армії Ірану, узгодити їхню атаку на КВІР, який вони ненавидять. І почати атаки в час піку народного повстання.Трамп абсолютно все зробив навпаки. Час обрав найгірший, коли влада розправилася з повсталими, втопила бунт у крові десятків тисяч убитих і ще до ста тисяч кинула у в'язниці. Практично всіх вільнолюбних вивели із строю. КВІР та Басиджі максимально мобілізувалися на тій розправі й знали, що у випадку поразки їх усіх уб'ють поголовно, тому набралися кровної мотивації. З армією Ірану, як тепер бачимо, контакту не шукали,але вбили вище армійське керівництво, чим налаштували військо проти себе. Знищення ряду лідерів на чолі з аятолою, насправді, лише посилило опір, бо зашорений старий аятола загруз у непопулярній для духовенства єресі підтримки сатанинського режиму кремля. Та й він старою розправою над прихильнками колишнього президента й рядом неугодних лідерів КВІР тільки послаблював Іран та впливи влади на "вартових". Ставлення до новообраного аятоли, його сина в середині оплоту режиму категорично інакше.Я ще б міг пів години описувати, чому ця війна — найбездарніша з повним ігноруванням попереджень військових та розвідки. А також, чому її наслідки принесуть користь хіба наймерзеннішим та найжорстокішим покидькам у самому Ірані та ще московській недоімперії. І які економічні наслідки будуть для світу й для України, чим послабиться західний світ на радість Китаю.Але мабуть найпростіше підсумувати: я не пригадую більш ганебної поразки США під час панічної й погано організованої втечі після фактичної капітуляції у В'єтнамі. Але тоді ніхто в Америці не називав це перемогою, як нині Трамп. Ну й аналогічно десь ще Zеленський...