Посилання на сьогоднішній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Трамп – Венесуела – ерефія – Україна… 50 відтінків невизначеності, чи точка біфуркації геополітики?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=bkM0XSILb-A===Про Трампа, Мадуро, сподівання на майбутнє Венесуели за ці дні написано й наговорено неймовірно багато. І оцінки діаметрально протилежні: від цілковитого схвалення й до жорсткого осуду. Але Трампа важко сприймати в чорно-білій гамі. Його або характеризувати в кольорових плямах самовпевненого свавільного безумства, або ж за спектром 50 відтінків сірого. Так і тут. Безумовне захоплення було хіба в цілковитих апологетів Донні в надрах Республіканської партії та на першому етапі (зараз трохи охололо) у венесуельських емігрантів по світу, в яких спалахнула, але скоро пригасла надія вернути свою цивілізовану батьківщину. Ненавистю ж без нюансів і виправдань бушують офіційні москва, Пекін та ліваки по всьому світу аж до таких колоритних персонажів, як новий мер Нью Йорка. А насправді ж, маємо справу з покаранням безумовного негідника та міжнародного злочинця з одного боку. І легалізацію залишків тоталітарного режиму у випадку банального задоволення прагнень Трампа отримати венесуельську нафту й демонстрацію виявів лояльності. Й жодного слова про експорт демократії, підтримку опозиції тощо. Не та це ситуація, коли можна ставити кінцеві вироки – на краще, чи на гірше обернеться вся ця ситуація для самої Венесуели. Це точно не тріумф для нації, але Тріумф для президента США. Важко ставити остаточний моральний діагноз, як із усім, до чого долучається Дональд Трамп.Але ж я б не став розбирати цю тему, якби в ній не виявилися подальші впливи на майбутнє світу й на те, що очікує Україну. І тут уже явна точка біфуркації. Трамп на фоні отакого дещо сумнівного, але все ж безумовного власного тріумфу впав у раж. Його явно несе. Й заяви самого Трампа, а особливо ж його оточення, часто шокують руйнівними замашками. Це ж реальна проповідь закону сили, перенесення в сучасність колоніальних воєн десь із 19 століття. Ну чим не виправдання агресії раші проти України? Руйнівний потенціал кожної з тих тез колосальний для демократичного світу… Але, якщо він його вирішить задіяти. Річ у тому, що Трамп уже наговорив дуже багато поганого, але до реальних кроків у цих напрямків навіть не наближався.Але є інша сфера, яка вже нам гарантовано має сподобатися – це нарешті дуже болісні удари по москві та основі її фінансового ресурсу. І тут слів набагато менше, але відбуваються конкретні дії. Усе питання лише в тому, чи матимуть вони своє належне продовження. Чи це лише кураж, чи Трамп таки вирішив відігратися за обмани й приниження? Ми вже не раз за минулий рік спостерігали приступи рішучості Трампа стосовно раші. Але ми досі в цьому не бачили його послідовності. Чи буде вона цього разу? Настрої в москві добавляють оптимізму, але, знову ж, у Трампа нема нічого ані постійного, ні однозначного. Я б не поручився за жодну його дію. Тому цього разу без власних висновків – просто ділюся аргументами на користь кожного з варіантів. А результати побачимо в близькому майбутньому…До фотографій приниженого Мадуро й стурбованого пуйла звично додаю влучний портрет Трампа-корсара від ТК «Зелебоба Аі».