Посилання на вечірній випуск у мене на ютюб-каналі: "Візит до Вашингтона: соромно, болісно провально. Хто в Будапешті виконає роль Зе? Що це для нас?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=Iui_eKuMMSg===Учора не мав ні часу, ані натхнення на вечірній сюжет. А воно ж зрозуміло, що треба було говорити про обставини переговорів Трампа з пуйлом і Зеленським. Другі на той час ще не починалися, а відчуття щодо наслідків перших не залишали місця для припущень про ймовірний успіх вояжу Зеленського. От просто, все те, на що він робив ставку було спростовано й відкинуто ще в той час, коли він летів над океаном. Це було якесь до деталей зрежисоване приниження і наперед запрограмований провал. Я тут вирішив розібрати весь перебіг цих подій. Спершу був візит передової групи. Точніше, вояж, бо візит провалився цілковито. Звичний «золотий ключик» Єрмака прем’єрка Свириденко, через яку він намірявся пропихатися у високі кабінети, не спрацювала взагалі. Фокус розкусили – ніхто не повівся. Відмовили всі. Делегація відбула екскурсію з презентацією на двох збройних корпораціях та побачитися з Кітом Келлогом, щоб хоч якісь фото отримати.Другий провал – їм не сповістили про кардинальну зміну настроїв Трампа. І навіть про розмову його з пуйлом Зе взнав уже висівши з літака. Анонс розмови, сам її перебіг та жорсткі коментарі, які відсікали всі заготовки Зе для переговорів, пройшли за той час, коли він летів над океаном. Не знаю, чим він там займався й у якому стані був, але ніхто не посмів поінформувати про кардинальну зміну ситуації. А потім упродовж доби, яка залишалася до візиту в Білий Дім не було кому переконати Зе поміняти вже втрачені переговорні позиції й пристосувати їх до нових обставин. Перший день візиту Зе став ніби продовженням вояжу завгоспа – абсолютна беззмістовність та імітація діяльності й заповнення часу показовими безрезультатними зустрічами. І нарешті Білий Дім. Трамп віднедавна перейшов на мову жорсткого сарказму й вишуканого тролінгу. Я не впевнений, чи в цій бездарній команді хоч змогли усвідомити, як їх висміювали й принижували. І словом, і ділом. Зрештою, народну приповідку про зелених пропагандистів: «Ти йому плюй в очі, а він скаже, що то Божа роса», - ніхто не скасовував. У нас будуть розповідати про важливу й дружню зустріч та історичні переговори. А насправді, Зе приїхав, коли переговори вже пройшли… І було лише розставляння всіх акцентів, де позиція України, а тим більше Зеленського мало кого цікавила. Інсайдери американських видань, усі без винятку, одностайні в дуже негативних оцінках: переговори пройшли вкрай напружено і критично погано. Емоції зашкалювали. Але тепер уже було без криків, Трамп давив безжально. Він відкинув усі побажання Зе, а той так і не зміг переорієнтувати тактику.У сухому залишку: Томагавків не буде. А звідки та тупа наївна віра, що їх хтось міг нам надати. Це ж навіть технічно неможливо! Трамп наполягає на припиненні вогню й переговорах, виходячи з фіксації лінії фронту, як основу поділу країни. Зе публічно розказує, що він не проти, а проблема лише в путіні. Але Трамп таки натякає, що проблема також у Зеленському. Ще фактор приниження – Будапешт. Зустріч там Трампа з пуйлом – найганебніше рішення, яке стане плювком в очі для всього цивілізованого світу. Але для Зе стало шоком, що його туди Трамп не допустить і понижує до рівня експерта, якому велено сидіти біля телефона й чекати, може його викличуть на зв’язок. Тішитися навряд, чи є чим. Але концептуально тут розігрується несподівана схема, коли Трамп не виправдав очікувань пуйла, не махнув рукою й не заріксяя, як перед тим у Нью Йорку, від участі в процесі. А навпаки, вирішив виступити в них замість Зеленського. Щоправда, для нас фатально, що із своїм викривленим баченням «справедливості». Але ж участь Зейла в будь-яких домовленостях – це автоматично ще більша загроза. Дожилися: опинилися між поганим і паскудним. І навіть тут уже вибір роблять без нас і за нас.