Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Нема часу мислити стратегічно"? Як стратегію перемоги чи прийнятного миру підмінити на гру в дурня…" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=ScxV-Xh1cSc===У когось з колег побачив доречну фразу, що горе тій країні, якою править не стратег, а гравець. Занадто оптимістично… Бо в нас те, що не стратег, цей вирок України сам прямим текстом і зі зневагою промовляє, мовляв, йому нема часу мислити стратегічно. А ще ж це під час війни з ворогом, який уміє вчитися на власних помилках та почав вибудовувати в цій війні вже реальні нелюдські стратегії нищення України. А в нас навіть не гравець повноцінний, бо ж існують стратегії гри, плани, а головне – безумовна ціль здобути перемогу. Від гравця в цього Зе хіба пацанячий запал ігромана, який втрачає відчуття реальності й того, що із сусідським виродком пуйлом вони ж грають на людські життя. Гра в нашого вєрховнава підпорядкована найпримітивнішому правилу – тільки реагувати й відповідати на ходи ворога. Навіть не симетрично, а з завідомо програшним результатом.Але тут добавляється його ще одна іпостась у цій страшній війні – роль актора, якому потрібні ефектні кадри, а не ефективні засоби й результати. Так не перемагають. Новітня війна – це боротьба стратегій, які мають бути спрямовані на певну чітку мету. Хотілося б бачити стратегію перемоги. Вона була в ЗСУ в 2022 році, але тоді Зе її вміло й швидко похоронив. Є стратегія примушування до миру на прийнятних для нас умовах. А все решта – це тактичні ходи. І якщо вони не дають успішних наслідків, значить їх потрібно негайно переглядати. А в нас таке відчуття, що два вови вирішили собі дуельку на людських життях облаштувати. Пригадуєте, як пуйло десь рік тому бовкнуло, що пропонує дуель НАТО над Україною? Він б’є по Києву всім, що має, а вони нехай перехоплюють. Тоді зейло на пуйла дуже лаявся, а схоже, що таки вирішив той виклик прийняти. А що? Не собою ж ризикуватиме. Але чи може бути вміла й ефективна стратегія, здатна спинити такого ворога, як ошаліла від імперських амбіцій московія? А навіщо нам ще щось вигадувати? Дехто з авторів, які дуже вміло нині звинувачують Зе, що той веде війну без стратегії й виключно бездарним реагуванням на чужі ходи, не можуть цьому щось протиставити, бо ж їм в горло не зайдуть слова про вмілу стратегію Порошенка. А вона ж була й дала перший стратегічний пункт: примусити москву до миру на умовах, які не були згубними для України й перейти до другого – через Мінські домовленості відновлювати територіальну цілісність України. На жаль, та стратегія і її цілі потоптані й відкинуті. А ще, здається, що ця нинішня програшна гра йде за якимсь диявольським сценарієм, який могли під результати своєї стратегії написати лише в москві…