🥇 У 2026 році золото знову опинилося в центрі уваги світових фінансових ринків. На тлі геополітичної напруженості, очікувань щодо монетарної політики США та економічної невизначеності його ціна піднімалася вище $5 300 за унцію.

Лише у першому кварталі світовий попит на золото разом із позабіржовими операціями досяг 1 231 тонни — на 2% більше, ніж роком раніше. У грошовому вимірі він зріс одразу на 74%, до рекордних $193 млрд. Особливо активно купували злитки та монети: попит на них збільшився на 42%, до 474 тонн, із яких рекордні 207 тонн припали на Китай.

🏦 Важливим фактором ринку залишається попит центральних банків. Проте у 2026 році їхня поведінка стала менш однорідною: одні країни продовжують нарощувати запаси для диверсифікації резервів, інші продають частину золота через потреби в ліквідності.

Одним із найактивніших покупців стала Польща, яка додала близько 90 тонн і увійшла до десятки найбільших власників золота у світі. Китай збільшив запаси приблизно на 60 тонн, Узбекистан — на 40,4 тонни, а Казахстан — на 28,7 тонни.

📉 Водночас Туреччина стала найбільшим чистим продавцем, скоротивши офіційні запаси на 84,5 тонни. Росія зменшила їх на 49,8 тонни. Попри це, глобального відходу центробанків від золота не відбувається: у II кварталі офіційний сектор придбав 289 тонн, а за перше півріччя — близько 345 тонн.

🌍 Найбільший золотий резерв у світі залишається у США — 8 133,46 тонни. Значно менші, але все ще величезні запаси мають Німеччина — 3 349,48 тонни, Італія — 2 451,84 тонни, Франція — 2 436,97 тонни. Китай із 2 366,33 тонни посідає наступну позицію й водночас продовжує активно нарощувати резерв.

📊 Таким чином, золото у 2026 році залишається не просто захисним активом. Для центральних банків воно дедалі більше стає інструментом диверсифікації та активного управління резервами в умовах валютних, економічних і геополітичних ризиків.

Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗