Притча: «Мовчазна монета»Жив-був мудрець, і була в нього звичка: щовечора він виходив на площу й сидів на лаві, дивлячись на захід сонця. Поруч із ним завжди сідали люди, щоб поставити свої запитання.Одного разу до нього підійшов розгніваний купець, у якого вкрали товар. Купець був упевнений, що це зробив його конкурент.— Скажи мені, як мені покарати негідника? Я палаю бажанням відновити справедливість! - кричав купець.Мудрець мовчав. Купець повторив запитання голосніше. Мудрець мовчав. Тоді купець почав ображати мудреця, називаючи його боягузом і брехуном.Старий дістав із кишені мідну монету й простягнув її купцеві.— Навіщо ви мені це даєте? - спантеличено запитав купець.— Ти хотів отримати відповідь. Ти заплатив за неї своїм спокоєм, своєю репутацією, а тепер - ще й своїми образами. Ось твоя решта, - сказав мудрець.Купець завмер, дивлячись на монету. Він раптом зрозумів, що за той час, поки він кричав, його гнів не зробив конкурента біднішим, а зробив біднішим його самого. Він втратив значно більше, ніж той украдений товар.Купець хотів повернути монету, але мудрець зупинив його:— Візьми. Коли наступного разу захочеш когось судити чи кричати, згадай, скільки ти готовий за це заплатити.Кажуть, відтоді купець став найстриманішою людиною в місті, а його справи пішли вгору, бо він перестав витрачати енергію на війну з тінями.Мудрість полягає в умінні бачити ціну своїх емоцій. Гнів, образа, бажання довести свою правоту - це не безплатні дії. Ми завжди платимо за них своїм часом, здоров’ям і внутрішнім миром. Мудра людина спершу запитує себе: «Скільки я готовий витратити, щоб уплутатися в цей конфлікт?»