≫─━┉┅⋉|Вітаємо|⋊┅┉━─≪Сьогодні ми підготували для вас історію нової вцілілої – Лучниці Брунгільди Вілульф. Сподіваємося вам буде цікаво, приємного перегляду!__Історію родини Вілульф можна простежити до крові вікінгів, успадкованої їхніми предками– оскільки деякі члени втекли до Індійського океану після розпаду Піратської республіки Нассау, інші вцілілі Вілульфи, вирішили повернутися до свого активного способу життя в Скандинавії та залягати на дно на певний час.Історія Брингільди починається з Лаґерти.Лаґерта була донькою голови родини, Еріка Рудобородого. Ерік зробив ім'я родини знаним та жахним у норвезьких водах, а Лаґерта,яка успадкувала ім'я пращурки, чудово керувала флотом. Серед мореплавців сусідніх вод популярною стала молитва: "Нехай Бог благословить нас не зустріти Вілульфів".Вони боялися не лише Еріка чи Лаґерти, а й усього клану Вілульфів. Усі Вілульфи– чоловіки й жінки, старі й молоді утворювали їхню згуртовану бойову силу. Вони були традиційними, але зневажали традиції; об’єднані, але з небажанням об'єднатися. Самè їхнє існування викликало огиду в інших груп,в той час як їхній нестримний характер змусив властиві тому часу упередження зникнути.Брунгільда народилася саме в такій групі однієї грозяної ночі, коли ворог здійснив атаку зі засідки в той час, коли Лаґерта народжувала. Коли крик дитини пронизав бурю, вітри долі дали Вілульфам у скруті шанс вижити. На світанку Лаґерта в ім'я Валькірії «коронувала» немовля.Зростаючи в любові та турботі родичів, Брунгільда була вільною та невгамовною за своєю природою. Вона захоплювалася своєю матір'ю і прагнула стати капітанкою, як і вона. Однак Лаґерта не хотіла, щоб її донька брала участь у небезпечних морських конфліктах,та щоб обов’язки та тиск лідерства перешкоджали щастю та свободі дівчини, тому готувала свого старшого сина в якості наступника.Однак Брунгільда вважала, що мати не обрала її через недостатню працьовитість. Вона невпинно тренувалася і навчалася разом зі своїм другим братом. Згодом їй подарували корабель «Вінланд» і лук, виготовлений самою Лаґертою. Для Брунгільди цей подарунок був визнанням із боку Лаґерти — піднесена, вона ставала дедалі більш непокірною, набираючи іноземну команду та влаштовуючи святкування кожної маленької перемоги. Вона хотіла створити власну команду, стати шановною капітанкою й довести Лаґерті, що та не помилилась, коли обрала її.Але , зрештою, Брунгільда була ще жовторотим пташам. Вона не знала, із яким опором боровся її клан за можливість існувати в ту епоху: з якими втратами зіткнулися Ерік, Лаґерта та незліченна кількість минулих лідерів, щоб захистити їх. Вона не знала, що люди підуть на все, щоб збагатитися. Їхнє перебування на Вінланді не означає, що вони ніколи не зрадять Вінланд...У той кривавий день,під час заходу сонця Брунгільда була закута в кайдани на Стратному Пришибі в якості приманки, поки Лаґерта та її люди розсікали хвилі проти світла від шибениці.У ту мить Брунгільда вперше зненавиділа факт свого народження, бо ,здавалося, її доля була саме такою, як передбачало пророцтво: їй судилося привести воїнів до Вальгалли у сяйві сутінок.#історії_персонажів #лучниця