«Арсенал тут, щоб перемагати, а не розважати. І саме це вони роблять»Автор: Джеймс Макніколас, The AthleticЩе до того, як Хаверц вказав на емблему «Arsenal» на своїх грудях під час святкування голу, замінений Мадуеке вже був на півдорозі через поле, а його клубна куртка майоріла позаду.Наступним підбіг Мартінеллі, Юррієн Тімбер, за яким слідував радісний Саліба, який стрибав, мов гіперактивна дитина. Після них прибігли інші запасні: Калафйорі, Уайт, Жезус. У метушні Москера загубив свій жилет із GPS-трекером. Непояснимо, але на місці подій з’явився й Райя, який не грав у матчі, але тримав у руках свої воротарські рукавиці. Незабаром майже вся заявка на матч – навіть третій воротар Сетфорд – зібралася навколо Кая. Льюїс-Скеллі був одним із останніх, хто приєднався до купи, застрибнувши на своїх товаришів.Було шалене поплескування по головах і удари по спині Хаверца. Було обіймання за плечі від Дьокереша. Там було полегшення, катарсис і радість. Це скінчилося. Це було божевілля. Деякі речі варті очікування.97 хвилин очікування голу, тож коли це сталося, все було ідеально: Хаверц обіграв Санчеса й забив колишній. Клуб чекав шість років, щоб знову вийти у фінал. На шляху вони програли чотири півфінали. Але це інший Арсенал – команда, яка вірить, що їхній час настав.Півфінальне прокляття знято, команда зробила ще один великий крок до завершення очікування на трофей. Тепер фінал на «Уемблі», 22 березня.Хаверца чекав майже рік, перебував поза грою через дві поспіль травми – спочатку підколінного сухожилля, а потім коліна. Цей гол і цей момент стали заслуженою нагородою за його терпіння та відданість.Це був стриманий, обережний матч. Арсеналу було не обов’язково забивати, щоб пройти далі; Челсі ж не міг дозволити собі пропустити.Це не було красиво, але вболівальникам Арсеналу байдуже. Їхня команда тут, щоб перемагати, а не розважати.Останнім часом на «Емірейтс» відчувалася певна нервозність, але проти Челсі, на думку Артети, фанати піднялися на рівень.«Сьогодні фани були чудовими, – сказав він. – Вони дали команді стільки енергії та віри в різні моменти. Це було дуже потрібно, і я думаю, що ми всі заслужили бути разом у цю мить.Це було непросто сьогодні, бо це був пізній початок, було вітряно, дощово й холодно – але вони відреагували. Енергія була дуже хорошою з самого початку. Я відчув, що цього разу було інакше, і що вони з нами».У цьому лондонському дербі виїзні вболівальники дражнили домашню публіку скандуванням: «Ми виграли все». У Челсі репутація переможців, Арсенал же довго вважали вічним проєктом. Проте зараз ролі, схоже, змінилися. Це Челсі виглядає як команда, що перебудовується, а Арсенал – як колектив, готовий вигравати.Ніхто в клубі не вважає цьогорічний Кубок Ліги головною метою. Проте всі розуміють, який об’єднувальний ефект може мати перший трофей із часів перемоги в Кубку Англії 2019/20.«Перемога допомагає в усьому, – сказав Артета. – У впевненості, енергії – як би ви це не назвали. Ми будемо там за кілька тижнів і добре підготуємося. А поки що ми знаємо, що нам потрібно відкласти думки про фінал, бо через три дні у нас буде дуже важливий матч у Прем’єр-лізі тут же, проти Сандерленда».Фінал з Сіті матиме додаткову вагу – його переможець отримає важливий психологічний імпульс на останні два місяці чемпіонату.Арсенал продовжує боротьбу на чотирьох фронтах. Насичений графік не дає багато можливостей зупинитися, озирнутися назад і осмислити, чого вони вже досягли – і що ще може бути попереду.Після фінального свистка вівторка домашні вболівальники разом заспівали клубний гімн «North London Forever». Цього разу він звучав голосніше, ніж на початку матчу – і, по правді, голосніше, ніж будь-коли останнім часом.Це був звук підтримки, натхненої вірою в те, що це їхній рік – і що це, можливо, лише початок.Каноніри 🔴⚪️