Дощ, дощ і дощ. Коли імовірність щодня! дощу вища за 80% і в своїй більшості його обіцяють на вечірні години і так всі 9 днів, то це означає, що скоріш за все ми намокнемо.Так би і сталося, якби не судилося нам проскочити.Це відео знято із заправки в 5 хвилинах від дому. Потім після розвантаження ще був дощ, після доразуантаження в гаражі ще один і після віддачі по цепу ще. Ллє за всі дні.А нам паралельно, адже ми - вдома.4950 км позаду. 1250 канадських лише на бензин. Скоро заміна масла і фільтрів, скоріш за все гума їздить останній сезон, вилив купу скломию на мертвих комах лобового скла… але це - ніц не варте усвідомлення того, як ще можна жити.Якщо в старості ми все ж таки будем в Канаді, то шукати ви нас будете десь між Філадельфією і південною Каліфорнією, де нема комарів. А якщо вони там є - то за полярним колом, де їх нема вже точно зимою.Бо все інше було просто чудовим.Це не останній пост, адже є замітки зі стоянок (3 пости), будуть відео, є записані думки. Купа фотографій, які будуть ілюструвати якісь новини.На Ютубі будуть зʼявлятися шортси.#Yukon
День Канади або ідеальний таймінг.Рання пробудка і відразу збиратися на виїзд в місто без особливих планів.Виїзд в 10, прогулянка парком (Ротарі Парк) і прихід на поворот на самий буквально початок параду!Магазин сувенірів і музей, де ми дійсно купили трошки сувенірів, потім - виїзд на воду.35-40 км по течії, без течії, по мілині і, навіть, пішки дали нам можливість пройти до озера на річці Юкон, де нас чекали дівчата і їжа.Фотографії цього ще будуть довго на каналі, бо ми зіллємо все в купу і дозволимо всім походним брати все. А відео будуть на каналі Ютуб (назва така сама AlPavloUa).Я просто дивуюсь, як моя жінка на каравані з причепом змогла там проїхати. Не те щоб я гарний водій, але в неї досвіду водіння каравану з причепом, та і взагалі будь чого з причепом - менше тижня, хоча певно до тисячі кілометрів.Потім виїзд за бензином і додому! Дорогою зрозуміли, що я мав на увазі цю зупинку, а точку поставив на 100 кілометрів далі.І ось ми там де є, ще в Юконі, а отже мозок відмовляється розуміти, чому він має спати, коли на землі білий день.Між тим вже 23.15…Всі вже сплять, а я закінчую курс масажу шиї пишучи цей текст.А, точно, про подарунок який працює для всієї сімʼї розповім в наступних постах, колись.Ще раз вітаю всіх з Днем Канади.#Yukon#Canada#Canadaday
Є маленький нюанс. Телус бере 15 баксів і вертає 25.А якщо через мене брати - то ще 100 баксів бонусу можна майже завжди отримати (не знаю як надовго).А в цілому все вірно.Далі стислий переклад статті по результатах двох тижнів.Найбільші канадські телекомунікаційні компанії — Bell, Telus та Rogers — відмовилися скасовувати свої нові додаткові збори за мобільні послуги, попри вимогу регулятора CRTC (Канадська комісія з питань радіомовлення та телекомунікацій).Головні тези: * Конфлікт: CRTC нещодавно запровадила нові правила, що забороняють операторам стягувати певні плати за активацію, модифікацію чи скасування послуг, щоб споживачам було легше змінювати провайдерів. * Суть зборів: Компанії запровадили нові платежі, які вони називають «комісіями за обслуговування пристроїв» ($40 у Bell та Rogers) або «платою за SIM-карту» ($15 у Telus). * Позиція операторів: Вони стверджують, що ці збори не підпадають під заборону, оскільки стосуються додаткових товарів або послуг, які клієнти купують добровільно, а не самих тарифних планів. * Позиція CRTC: Регулятор вважає, що ці збори порушують нові правила, і попередив компанії, що може застосувати заходи примусового виконання для забезпечення відповідності своїм вимогам.Наразі ситуація залишається невизначеною, оскільки компанії наполягають на своєму, а регулятор не надав чітких коментарів щодо своїх подальших дій.#Canada
До речі, в цю суботу мій малий здав на 9й екю. Це типу другий заслужений пояс, адже білий дають всім, щоб привʼязувати кімоно до тіла.Хоча там пояси отримали всі, а тому це просто зустріч клуба і показовий виступ. На фото дітки, що здали на 10й, 9й і 8 екю відповідно.Особливо приємно дивитись на доросліших діток, типу дівчинки і пари хлопців в задньому ряду, які займаються з малими, але йдуть своїм шляхом.Да і тренери наші класні! (А хоча що я можу сказати про людей з чорним поясом? Погане щось? А як же правила безпеки? Отож).Так ось. Виринаю я з води і оцінюю ситуацію.А ситуація, скажем так, чудова: я спокійно можу бути у воді ще довго, адже жилет тримає гарно і грудна клітина над водою, а отже дихаю вільно. Мої в каное, жінка радить штовхати нас до берега.Слушна порада, скидаю капці і починаю гребти. Руки на борт, ноги кріль.Ви колись таке робили в басейні? Я - робив. Тоді теж борт нікуди не рухався.Каяк повний води, тому я його перевернув назад і засунув туди весло.Далі увага на каное.На порожнє каное залізти щ води в жилеті важко. Але в мене ж там сімʼя, а цей ще сотки кілограмів баласту. Балансуючого баласту.Тому поки ще не витратив сили на борт, відштовхуючись від води, на носі роблю вихід і лягаю поперек. Баласт ловить баланс.Потім просто сідаю в каное.Трошки мокрий, але в окулярах.Далі вже справа техніки: гребу до берега, сідаю на корму, жінка сідає ближче до носу, щоб краще тримати курс, повільно, бо тазу повну води байдарку, пливемо до причалу.Потім погрузка, зміна локації на шашличну локацію. Але це окрема історія.#Kananaskis
Робочі моменти.Пʼятниця, майже 22.00, дзвінок і поганою англійською китаянка намагається пояснити, що мої замки не працюють, обидва(!), ані ключ, ані код, і вони не можуть потрапити додому.Я намагаюся зрозуміти, як таке може бути, бо такого бути не може взагалі: кожен замок має код, можна відкрити через програму чи клавіатурою, кожен замок має ключ, по системі бачу, що обидва вони працюють нормально.Оскільки китаєць був ввічливим і залишив чайові, то вже морально готовий поїхати на місце.Потім смска із поясненням, що оця нижня частина мого замка і не працює і в них нема від неї ніякої Львів.Це все, звичайно, добре, але то не мій замок. То окремий замок в ручціА позавчора ще одні китайці вимкнули мій вай фай і, диво, в них пропали камери.Приїхав, вернув вайфай, сказав атата, поїхав. Але там хоч не було поспіху. А, дали дві банки лимонаду, як компенсацію і 20 центів буде сину, коли здам пляшки.Але то все фігня. Післязавтра на воду!!! Ще й шашликі. Ну хай і не травневі.А хто там каже, що в китайців давня культура і вони розумні? І світ захоплять?#work
Занижений відреставрований старий Шевроле.Якщо подивитись на аналоги наших авто в 64-66 роках (а саме звідти цей стариган), то нічого такого і нема.У нас в той час уже були ГАЗ-53 і ЗІЛ-130, але це були більші автомобілі з меншим комфортом. Прямих аналогів вже до УАЗу з бортами певно і не було.Бо тут війна дала поштовх економіці, а у нас…Що буде тепер після війни? Ясно, що колосальна глобалізація трошки все вирівнює, та все ж.Але ось питання: який автомобіль з 2024-2026 ви б схотіли реставрувати, поставити сучасну на той час ходову і двигун десь через 60 років? Ну от уявіть себе таким молодим сторічним хлопаком з грошима. Що обрати? Яке авто є настільки не таким?Я якось гублюсь. Враховуючи мої смаки, то десь з нульових років майже нема звичайних, не спортивних машин, на які би можна було запасти. Не обирати ж не класичний Джип Вранглер/Сахара, чи англійський Міні.Реально, кидайте фото, я теж подивлюся навколо і подумаю.Бо ну на дорогах посміхаюсь лише від вигляду старих авто. Хоч і не всіх.#thoughts#cars
Цікавий день. Лише трошки гірший, ніж вихідний, в який ти отримуєш гроші. (А таке буває?)Перший клієнт. Італійці. Дуже італійська жінка мого віку, милі діти і приємний чоловік.Якісна кава, еспресо, і хоч в цілому інстал був технічно складним, але дуже приємним.Наступний клієнт - китаєць. В поміч до мене приїхав мій студент - людина з десятком років в цій темі, який хоче вивчити ще й ідеально інсталяцію безпеки. Тому більшість роботи зробив він. А я ходив як фріц: білявий, високий, а на мене працював безкоштовно єврей.До речі, чайові я забрав собі. Хоча ніхто й не сперечався.Далі - приємна пара зі Львова, але я до них не поїхав, бо у них і так все вже працює, після того, як інший департамент все зробив.Потім мій друг підкинув мені трошки грошенят - я налагодив йому телефонну лінію. Віддалено.І остання робота - це протягнути одну лінію, а отримати грошей як за дві. Канадці. Нічого особливого, але і робота не важка.Потім заскочив до друга, який чистить грилі, послухав історії жахів про непочищенні, про пожежі і виведене з ладу обладнання…Наступної неділі - на озеро і мʼясо щ гриля! З чистого гриля!А це вже вдома мені син підігнав лимонад з лимоном.І ну хіба не чудові вони оце зараз, в цьому віці?#work#Telus#kids
Ну всі ж тут знають, що я пишу правду, а прикрашаю її лише щоб мама не хвилювалася (мам, я поїв і в шапці).Далі без прикрас, лише фактаж.Отже, стара знайома китаянка Пем. Ця унікальна людина торгувалася зі мною за чайові. Ще раз.Китаянка торгувалася за чайові і я переміг!А тепер по черзі.Знаю я цю жінку ще щ минулого серпня. Вона вже тоді мені купила напій і смаколики на обід.В неї щось сталось і вона подзвонила знову. Я прийшов до неї наступного дня. Що мене чекало? Погнали, дайджестом:1. Стільчик біля всіх телевізорів і панелі, адже якщо я тестуватиму їх, то може схочу сісти.2. Капці біля входу в будинок і в підвал - бо там де не ідеально чисто.3. Супровід мене з попередженням де низько чи куди повертати і ліхтарик.4. Переймання, чи все в мене гаразд з розкладом, адже я заскочив так швидко.5. Кава. Спеціально куплена під мій приїзді, один цукор і молоко.6. Гамбургер і рибна котлетка теж із A&W. Перед моїм уходом вона це розігріла до теплого стану.7. Чайові.Вона спочатку дала мені 2 по двадцять, я запропонував їй варіант, що я візьму лише одну, вона погодилась, але побігла по 10 баксів, я настояв на своєму рішенні і в результаті принесу додому 20. Зате! Я переміг китаянку в торгах!Можливо це буде написано на лавочці імені мене.Типу: Павло. Родився, жив, помер. З цікавого: він переміг китаянку в торгах.Я, звісно, знайшов найкращу дівчину свого часу, в мене чудові діти, але це все звучить не так епічно, як ця маленька перемога.#humor
Трошки історій.Проста, ну дуже проста робота по заміні димового сенсору.Приємна жінка, чудова дочка (мала років 18ти, вчить купу мов, до ладу знає лише рідну - англійську).Робота йде дуже по діагоналі - супорт тупить, телефон розряджається, тому говоримо про життя.Наташин, а саме так звуть канадку: Natasha (їй подобається моя вимова літери Ш, бо вони тут її промовляють ближче до Щ), так ось Наташин брат, електрик, помер 6 років тому. Уві сні, серцевий напад. Йому було 43.Коронер сказав, що це результат молодих пиятик, куріння і фастфуду.Тепер прийшов час продати його інструменти. Я собі дещо купив, а цю штуку мені подарували, бо я пообіцяв і розмістив обʼяву в чаті електриків. За інше я чесно заплатив сказану суму.Так ось, 6 числа з 9 до 16 за адресою 55 WOODGLEN WAY SW, CALGARY, AB, T2W4W8 буде проходити гаражний розпродаж інструменту електрика по гарних цінах.І, в той же час, весь їх мікрорайон буде проводити свої розпродажі.Якби в тому районі була оптика, мені б дуже подобалося там працювати. А так, з гарного, там лише люди.Долучайтеся, приходьте з кешем, уходьте з майбутніми речами для вашого гаражного розпродажу!Для тих, хто не знає, що це за штука, це шукач дерева і дротів за гіпсокартоном. Тут без цього навіть телевізор не почепити. Інша справа у нас - магніт легко робив свою справу!#work
Скажіть хай хтось, що це українська хустка лежить в індіанському відділенні банку і не відіграє певну свою культурну роль!Нє, ну якщо без дурнів, то по легенді українці в цій місцевості більше сотні років тому вели культурний обмін з племенами.А тепер розкажу круту історію. В мене досі око співається.Пішли мі малим складом сімʼї, тупи малий в школі, платити податки. О так, ми настільки багаті, що доводиться сплачувати. (Дякую всім за співчуття).Поки жінка говорила з працівником, я досліджував хустки. Одним оком (ну може й двома, хто ж його лівим бачить?) я приглядався за малою.Картинка один: мала на лапала кнопку і відкриває автоматичні алюмінієві двері, звичайні, не роздвидні.Далі я втрутився із своїми порадами в розмову, бо в результаті, ніц і не вийшло, але - відволікся.Картинка два: двері вже зачиняються, десь на половину, всі 4 пальці малої всередині, в алюмінієвій пастці і пастка скоро зачиниться.Метрів 3-4. Я оцінив вже в польоті: однією рукою штовхаю двері на відкриття, іншою притримую, без спроби витягнути, малу. Адже якщо пальці вже, то зроблю гірше, якщо ні, то двері то я вже прикрив.А далі вже картина маслом: я лежу на спині, ногою тримаю двері, в руках мала, яка виє як тисяча чортів, навколо всі стоять і не рухаються.Першою прибігла керівник відділення, спитала чи все ок, сказала, що не треба вибачатися, вона просто хоче знати, як вона може допомогти і чи все гаразд з дитиною.Я переконав її, що мала просто злякалася і що пальці в нормі, а я, щоб більше їх не лякати, зачекаю маму на вулиці.Там ми складали з камінчиків піраміди і ламали їх по черзі, світило сонечко і пальці рухались як завжди.Постфактум я просто уявив себе на місці керівника відділку. Це ж Канада… тут мінімально буде службове внутрішнє розслідування, максимально - цивільний позов. І страхова. І служба захисту дітей від батьків, типу мене…А податки вже з дому проплатили.#kids
TGLIST.COM.UA
