82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада

Вперше в історії ЗСУ 8 корпус ДШВ провів масштабні змагання операторів БпЛА на Кубок 8 корпусу ДШВ.8–9 травня найкращі екіпажі та пілоти підрозділів корпусу змагалися у п’яти категоріях: Vampire, DJI Mavic, FPV-дрони, дрони-перехоплювачі та командна робота розрахунків. Усі завдання виконувалися в максимально наближених до бойових умовах — без GPS та стабілізації.«Ми зібрали найкращих пілотів в однакових умовах, щоб перевірити, чиє “кунг-фу” найкраще», — зазначив командир 8 корпусу ДШВ, Герой України, полковник Дмитро Волошин.Переможці загальнокомандного заліку:🥇 71 окрема аеромобільна бригада — Кубок 8 корпусу ДШВ та гексакоптер Vampire🥈 238 батальйон безпілотних систем «Чорний сокіл» — DJI Matrice 4T🥉 95 окрема десантно-штурмова Поліська бригада — Mavic 3 ProПопереду — всеукраїнські змагання операторів БпЛА Сил оборони України, де переможці представлятимуть 8 корпус ДШВ.🎥 Відділення комунікацій 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України #ДШВ #ЗСУ #8_корпус

Бариста, яка стала «артилериста». Дівчина із позивним «Бонні» уже у 18 років пішла до ТЦК та СП рідного міста й тепер обіймає посаду головного сержанта взводу, командира гармати у 2 десантно-штурмовому батальйоні 82 одшбр.Яскравих епізодів у бойовій «кар’єрі» було безліч. Найперше пригадується святкування Нового Року на позиції в Курскій області. «Тоді нам противник щедро надсилав «вітання» з градів та КАБів кілька годин поспіль. Виконували завдання вогневої підтримки штурмових підрозділів і подальше блокування противника на підходах до позицій», — каже Бонні.Робота артилерії полягає в ураженні або знищенні особового складу, техніки, вогневих засобів противника та підтримці дій штурмових підрозділів. «Здебільшого, бойова робота — це постійне очікування цілей. Після виявлення розвідкою надходить команда, і ми відпрацьовуємо по наданих координатах, знищуючи противника».Найскладнішим ... Читати далі.🎥 Відділення комунікацій 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади ДШВ ЗС України

«Сержант Спадка»: історія пораненої, але незламної кішкиНа передовій звикли до гучних вибухів. Та є історії, які пробивають навіть загартовану броню душі. Одна з таких — історія кішки із прізвиськом Спадка, яка тепер мешкає у медроті 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади.Спадка з’явилася на позиціях несподівано. Мабуть прийшла між вибухами за кимось особливим або ж у пошуках їжі. Спершу трималася осторонь, але, адаптувавшись, швидко стала своєю. Її лагідність і сміливість здобули повагу навіть у найсуворіших вояків. Кажуть, вона першою відчуває тривогу й за секунди до «прильоту» тікає в укриття, ніби в неї вбудований радар.Та одного дня під час інтенсивних обстрілів маленький осколок ворожого ВОГа все ж зачепив Спадку. Коли її евакуювали, весь стабпункт завмер. Хтось би й не повірив, але дорослі чоловіки, які щодня рятують поранених побратимів, обережно тримали кішку на руках, мов дитину.Досвідчений медик власноруч обережно витягував осколок і накладав пов’язку. А коли Спадка вперше після поранення знову стала на лапи, отримала неофіційне звання «Сержант Спадка» та свою першу нагороду — їстівну медаль за мужність, зроблену з ковбаси та любові.Тепер Спадка є талісманом медроти. Вона патрулює територію, приймає чергових, вкладається на ноги пораненим, наче вміє заспокоювати дотиком… і щодня нагадує: життя триває. Навіть серед війни. Наші соціальні мережі – https://linktr.ee/82odshb Долучайся до Безстрашних і Вірних — воюй разом із найкращими!: https://rb.gy/m8m65m

Він прийшов у армію добровольцем. Без повістки, без примусу — просто тоді, коли відчув, що має бути там, де справжня боротьба. Воїн 82 ОДШБр із позивним «Овер» приїхав у ТЦК, коли йому виповнилось 27 років. Там сказали: «Набір іде в Десантно-штурмові війська». Відповів коротко: «Плюс».Овер — воїн роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Брав участь у боях під Вербовим. «Наше завдання було — штурм посадки біля населеного пункту Вербове. Там система окопів, які ведуть у двох напрямках. Була низка негативних факторів, що ускладнювали виконання задачі: туман, погана погода, несправність бойової техніки», — згадує Овер.Саме під час цього штурму десантник отримав поранення внаслідок двох скидів з ворожого дрона. Попри проблеми з коліном, вже за два тижні після лікування він повернувся до строю.Нещодавно Овер став головним сержантом роти. Він зробив вибір, який змінив усе. Усвідомлений. Особистий. Щоб стати тим, на кого рівняються. Слава ДШВ!