Оце дивишся, як під час окупації з’являються “успішні” люди.Ті, хто щиро радіє приходу росіян, отримують посади, гроші, статус. Стають “керівниками”, “потрібними”, “впливовими”.А історія це вже все бачила. Під час Другої Світової (саме ту на яку дрочать кацапи) теж були ті, хто швидко зробив кар’єру на лояльності до окупантів. Окупаційні режими завжди винагороджують слухняність.Але є одна деталь, яку важко не помітити.Зовні ніби з’явилися гроші — новий одяг, яскравий макіяж, ботокси, показна “розкіш”.А насправді що приховано — втомлені обличчя (бо треба відпрацьовувать), зайва вага (гуманітарку треба жрать), якась важкість у погляді. Наче всередині постійна напруга. Бо їм страшно, бо вони знають, що їм пізда, бо вони намагаються прожити хоч один зайвий день.Бо гроші, отримані за рахунок зради, не дають спокою.Бо посади, видані окупацією, не дають опори.Бо демонстративність часто є спробою переконати не інших — а себе.Окупація завжди створює ілюзію швидкого успіху.Але історія доводить: системи, побудовані на страху й зраді, не тримаються вічно.І тоді залишається тільки одне запитання — з чим кожен залишиться, коли зміниться вітер.І кожен знає відповідь