Розкажу показову історію з вагона св потяга Київ-Закарпаття Зі мною їхала пожила харківʼянка в віці 60+. Жінка інтелігента. Працювала в науці. Чоловік військовий на пенсії. Троє дітей. Любить російську літературу Достоєвський, Толстой, Чехов. В їх будинок десь під Харковом прилетіло та знесло другий поверх. Почали спілкуватися гарною українською, але поступово вона перейшла на російську. А я на Овручський суржик. З сухого… Вони з чоловіком все життя подрочували на совок, а потім на путіна. Бажання свій інтелект направити на майбутнє, нове, створення демократичної системи, економіки, бізнесу не було. Хоча чоловік іі військовий він сам в Європі, але їх старшого сина мобілізували. Ось вам покоління 60+. Нічого не побудували в економіці (були занятті дрочинням на совок , путіна та лукашенко), не створили нормальні державні інституції, передали нам корупційну систему в якій повно таких совко старпєрів на високих посадах. А коли совок прийшов як привид з минулого вбивати то за них воюють іх діти. А старі інтелігентні совкодрочі обговорють, що запад нє правий користуючись благами вільного демократичного світу. Так я лежав, крутився та злився пів ночі. Заснути мені було важко.