Чому не варто змінювати все й одразуЯ люблю зміни. Багато років з насолодою досліджую цей процес: як людина входить у трансформацію, об що спотикається і як зрештою приходить чи ні до бажаного. Своїм клієнткам я раджу не планувати радикальних перетворень одночасно в кількох сферах. Наприклад, у стосунках і в кар’єрі. Ось чому з погляду нейрофізіології. Зміна ~ це найдорожча інвестиція вашого мозку. Будь-яке навчання, будь-яка трансформація ~ це не просто новий досвід. Це фізичне створення нових синаптичних зв’язків. А ще складнішим і енерговитратнішим є процес прунінгу ~ звільнення від старих, звичних патернів. Тих, що вже не працюють, але такі до болю рідненькі. Опір ~ це не слабкість, а механізм виживання. Бо мозок біологічно запрограмований на енергоефективність. Йому значно легше рухатися «старими рейками», ніж прокладати новий шлях. Це не лінь і не страх змін ~ це фізіологія. Тому до опору з повагою. Але є ще фактори, що здорожчують трансформацію: ~ коли позбавляємо себе права на помилку; ~ коли переповнені некорисними переконаннями;~ коли немає доступу до знань;~ коли найближче середовище знецінює рух, а не підтримує. Тоді вартість змін для нашої системи зростає в рази. На прикладі простої метафори. Уявіть, що ваш внутрішній бюджет ~ 50 одиниць. В екологічному і підтримуючому середовищі одна зміна коштує 3 одиниці. Ви можете провести 16 процесів трансформації. У токсичному або перевантаженому стані та сама зміна коштує 30. Якщо ви берете дві фундаментальні сфери одночасно, як мінімум ризикуєте піти в касовий розрив власної психіки.
Саме тому я дуже уважна до того, чи є зараз ресурс на зміну, що там у внутрішніх процесах та яке оточення навколо. Авторство власного життя починається з розуміння своєї ємності.