Земельний Фонд України

​​📍Кадастровий номер єдиний, а власників часток ділянки декілька: 100% конфлікт між землекористувачами та шляхи його вирішення📚Спільна часткова власність на землю – досить поширене явище сьогодення, найчастіше джерелом такої форми володіння є успадкування земельних ділянок декількома спадкоємцями, або ж приватизаціє ділянки під будинком на декількох господарів.🤔Досить часто до нас звертаються громадяни в яких власність на земельну ділянку виражена у частках, при цьому кожен співвласник земельної ділянки має окремий державний акт у якому зазначено загальні відомості про земельну ділянку, її площу  та частку яка належить громадянину. Право на спільне володіння кількома особами однією земельною ділянку закріплене ст. 86 Земельного кодексу України та окремими статтями Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 355 Цивільного кодексу України зазначає, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).🏡 Досить поширеними є випадки, коли  будинок належать декільком співвласникам, і кількість таких співвласників законом необмежена. Земельна ділянка під будинком і навколо нього має цільове призначення – «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (у «червоних» державних актах зразка до 2002 року трапляються додатково і «для ведення особистого селянського господарства») і повинна перебувати у спільній частковій власності усіх співвласників. Законом встановлено вичерпний перелік випадків, в яких виникає право спільної часткової власності на земельну ділянку.🖇️Так, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає в таких випадках:🔸при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;🔸при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;🔸при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;🔸за рішенням суду.🔺Головною особливістю такого майна, є те, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, тобто рішення повинні бути спільними та одностайно схваленими усіма співвласниками, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі та посвідчується нотаріально.❗️Отже, слід враховувати, що кожному з співвласників належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно.🖇️Враховуючи зазначене, права учасника спільної часткової власності на земельну ділянку є дещо обмеженими, так зокрема:🔸співвласник має право відчужити (продати) свою частку, при цьому, інші учасники спільної часткової власності мають переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, що продається.🔸співвласник який має намір продати свою частку зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. У випадку, якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.🔗Читати далі 👉 https://www.zemfond.net/post/kadastrovyi-nomer-yedynyi-a-vlasnykiv-chastok-dilianky-dekilka-100-konflikt-mizh-zemlekorystuvachamy☎️Для замовлення консультації напишіть @zemfondua або зателефонуйте +380674056955

Щодо порядку передання в оренду під час воєнного стану невитребуваних паїв та нерозподілених земельних ділянокНерозподілені земельні ділянки / невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не перебувають ані в державній, ані в комунальній власності, а фактично залишаються в режимі земель колективної власності, очікуючи визначення їхнього приватного власника або переходу у власність територіальної громади відповідно до закону. У таких правовідносинах органи місцевого самоврядування діють не як власники земельних ділянок, а як їхні тимчасові розпорядники, а тому процедури, встановлені для розпорядження землями державної чи комунальної власності, не можна вважати обов’язковими під час розпорядження цими об’єктами земельних прав, якщо це прямо не визначено законом. Під час дії воєнного стану земельне законодавство визначає дві окремі процедури передачі згаданих об’єктів земельних прав в оренду: звичайну (ст. 13 Закону № 899-ІV) та спрощену (укладення договорів відповідно до пп. 2 п. 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України). Жодна із наведених процедур не встановлює обов’язкового проведення земельних торгів для передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв).📄 Постанова

​​​​🤔Які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянкиУ ДПС нагадали українцям, які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.🏡 До житлової нерухомості належать житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, садовий та дачний будинки.🏕️ До нежитлової нерухомості належать готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку, офісні та торговельні будівлі, гаражі, промислові будівлі та склади, господарські будівлі — допоміжні нежитлові приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, погреби, котельні, трансформаторні підстанції тощо.📚 Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:- фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;- юридичними особами — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.🔗Джерело

⚖️ Незнання про заповіт може бути поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини – суд✍️Херсонський апеляційний суд переглянув справу за позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.👤Позивачка просила надати їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті вітчима. Вона зазначала, що не знала про існування заповіту, складеного на її ім’я, оскільки спадкодавець помер на тимчасово окупованій території, а документи щодо спадкового майна їй передали лише восени 2025 року. Після цього вона звернулася до нотаріуса, однак дізналася про пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини.❌Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що позивачка не довела наявності поважних причин пропуску строку.❗️Суд апеляційної інстанції застосував положення Цивільного кодексу України щодо спадкування. За змістом частини третьої статті 1272 ЦК України суд може визначити спадкоємцю додатковий строк для прийняття спадщини, якщо строк пропущено з поважної причини.Також апеляційний суд послався на норми Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення має бути законним і обґрунтованим, а суд зобов’язаний повно та всебічно з’ясувати обставини справи, оцінити докази у їх сукупності та перевірити законність рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.У постанові апеляційний суд також врахував актуальні правові висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 1272 ЦК України. Зокрема, суд послався на постанови Верховного Суду від 30 грудня 2024 року у справі № 527/1229/24 та від 31 липня 2024 року у справі № 127/2149/21.🗂️Ключове значення для вирішення справи мала правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23. 🤔Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що необізнаність спадкоємця про існування заповіту може бути визнана поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, однак така обставина має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи, принципу свободи заповіту, правової визначеності та пропорційності втручання у права інших спадкоємців.Колегія суддів установила, що позивачка не належала до спадкоємців за законом після смерті вітчима, не проживала з ним однією сім’єю на час відкриття спадщини, знала про наявність у спадкодавця доньок – спадкоємців першої черги, однак не знала про існування заповіту на її ім’я. Крім того, спадкодавець проживав і помер на тимчасово окупованій території, де також знаходиться спадкове майно, що ускладнювало доступ до документів і можливість з’ясувати обставини спадкування.Апеляційний суд також витребував інформацію щодо спадкової справи та встановив, що після смерті спадкодавця вона не заводилася, а спадкоємці, які б прийняли спадщину, відсутні.❗️З урахуванням цих обставин, а також останньої волі спадкодавця, вираженої у заповіті, суд дійшов висновку про наявність об’єктивних, непереборних та істотних причин для визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини.✍️Херсонський апеляційний суд у справі 954/3490/25 постановою від 9 червня 2026 року заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2026 року скасував, та ухвалив нове – про задоволення позову. Позивачці визначено додатковий строк у три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини.🔗Джерело

🔺 Частина вашої земельної ділянки «опинилася» у сусіда: Верховний Суд назвав правильний спосіб захистуЯкщо право власника земельної ділянки порушене через часткове накладення земельних ділянок, ефективного захисту не можна досягти лише шляхом вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастрового номера чи визнання недійсним договору її відчуження. У такій категорії спорів належним способом захисту є віндикаційний позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається. Такий висновок Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зробив, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформульовану у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19.🗃️Обставини справиПозивачка отримала у приватну власність земельні ділянки ще у 2002 році. У 2024 році вона звернулася для виготовлення технічної документації, присвоєння кадастрових номерів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Під час реєстрації однієї із земельних ділянок державний кадастровий реєстратор відмовив у внесенні відомостей, оскільки встановив, що 42,3432% її площі накладається на іншу земельну ділянку, яка вже має кадастровий номер і перебуває у приватній власності.Позивачка вважала, що таке накладення виникло через помилку під час формування сусідньої земельної ділянки у 2019 році, адже її право власності виникло ще у 2002 році.Після безрезультатних спроб врегулювати спір із власником сусідньої ділянки вона дізналася, що той уже подарував її іншій особі. Тому позивачка звернулася до суду з вимогами визнати недійсним договір дарування, скасувати право власності нового власника, державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер та закрити Поземельну книгу.Що вирішили суди❓Суд першої інстанції задовольнив позов. Він дійшов висновку, що під час формування земельної ділянки відповідача не було враховано земельну ділянку позивачки, а тому договір дарування та інші наслідки державної реєстрації підлягають скасуванню.Однак Київський апеляційний суд це рішення скасував і відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що позивачка обрала неналежний спосіб захисту.⚖️Позиція Касаційного цивільного судуКасаційний цивільний суд погодився з висновками апеляційної інстанції та залишив її постанову без змін.❗️Суд наголосив, що у спорах, де право особи порушене через часткове накладення земельних ділянок, належним способом захисту є віндикаційний позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається. Саме такий спосіб захисту, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, забезпечує ефективне поновлення порушеного права. 🔗Читайте далі

​​​​📈 Агрокомпанії підвищили зарплати до 20%, але дефіцит працівників посилюється📂 У першому півріччі 2026 року українські агрокомпанії підвищили зарплати працівникам у середньому на 10–20%. Водночас знайти людей на виробничі посади стає дедалі складніше, пише Latifundist.com, аналізуючи дослідження Agrohub, проведеного серед 16 агрохолдингів із загальним земельним банком 2,2 млн га.👤 Найгостріше компаніям бракує працівників елеваторів, водіїв, трактористів та інженерів. У цих професіях учасники дослідження найчастіше оцінювали дефіцит кадрів як значний, суттєвий або критичний.📑 Натомість серед агрономів, фахівців земельних служб і частини сервісних працівників нестача персоналу залишається помірною або взагалі відсутня.🤔У більшості агрокомпаній зазначили, що порівняно з минулим роком пошук працівників ускладнився. Усі опитані назвали головною причиною мобілізацію. Ще 69% компаній вказали на нестачу кваліфікованих спеціалістів, а 56% — на зростання зарплатних очікувань кандидатів.💵 Рівень оплати праці вже переглянули 81% учасників дослідження. Ще 13% планують це зробити, тоді як 6% компаній не підвищували зарплати й поки не мають таких планів.🗃️ Найчастіше доходи збільшували агрономам, інженерам, трактористам і водіям. Для двох останніх категорій компанії переважно переглядали відрядні розцінки та змінну частину зарплати, а не фіксовані оклади.🖇️ У другому півріччі додаткове підвищення зарплат планують 40% агрокомпаній. Решта 60% поки не передбачають нового перегляду оплати праці.📍 Через кадровий дефіцит агрохолдинги частіше наймають працівників з інших регіонів, людей віком понад 50 років, а також жінок на посади, які раніше переважно обіймали чоловіки. Кожен із цих підходів використовують 66% опитаних компаній.✍️ Крім того, агробізнес інвестує у внутрішнє навчання персоналу та автоматизацію виробничих процесів. Залучення іноземних працівників поки залишається поодинокою практикою.🔗Джерело

​​​​Доброго дня ☕️📚Способи оскарження спадкового договору📄Статтею 1302 ЦК України визначено, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.🗂️У статті 228 ЦК України визначено правові наслідки вчинення правочинів, що порушують публічний порядок, вважаються серйозними порушеннями законодавства, мають антисоціальний характер і посягають на істотні громадські та державні (публічні) інтереси, та встановлено перелік правочинів, які є нікчемними та порушують публічний порядок.✍️Відповідно до цієї статті, по-перше, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; по-друге, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.🖇️Згідно з пунктом 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України у редакції, чинній  станом на 1 липня 2015 року, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01 січня 2019 року, не допускається:🔸купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; 🔸купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. 🗃️Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження зазначених земельних ділянок в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).❗️З огляду на наведене, спадковий договір, який укладений сторонами під час дії заборони на відчуження земельних часток (паїв) щодо передачі прав на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, порушує публічний порядок держави та є недійсним в силу закону (нікчемним).⚖️Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних спірних правовідносинах наведений у постановах від 04 травня 2022 року справа № 183/6067/19 провадження № 61-10956св21, Верховного Суду: від 19 лютого 2020 року у справі № 171/1447/18, від 20 травня 2020 року в справі № 629/3502/16-ц, від 11 листопада 2020 року в справі № № 612/765/18, від 18 грудня 2020 року в справі № 334/313/19, від 04 листопада 2021 року в справі № 692/845/19.📂Перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування. Вказаний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 648/3671/16-ц (провадження № 61-451св18), а також у пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».🔗Читати далі 👉 https://www.zemfond.net/post/sposoby-oskarzhennia-spadkovoho-dohovoru☎️Для замовлення консультації напишіть @zemfondua або зателефонуйте +380674056955

​​​​📂Коли нотаріус має право відмовити у посвідченні документів: повний перелік законних підстав📄Нотаріальне посвідчення договору, довіреності чи іншого документа не є автоматичною процедурою навіть за наявності всіх необхідних паперів. Перед вчиненням нотаріальної дії нотаріус зобов’язаний перевірити, чи відповідає вона вимогам законодавства, а також переконатися, що права та інтереси учасників правочину не порушуються. Якщо ж виявлено обставини, які суперечать закону, нотаріус повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії. Водночас така відмова має бути належним чином оформлена, а громадянин має право оскаржити її в суді.Чому нотаріус може відмовити у вчиненні нотаріальної дії❓Нотаріальні дії мають не лише забезпечувати реалізацію прав громадян, а й гарантувати законність правочинів. Саме тому перед посвідченням документів нотаріус перевіряє, чи дотримано всіх вимог законодавства. Якщо встановлено порушення, він не має права вчиняти відповідну нотаріальну дію.🗃️Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії є правомірною, якщо:🔸її проведення суперечитиме вимогам законодавства України; 🔸заявник не надав документів чи відомостей, без яких неможливо оформити відповідну нотаріальну дію; 🔸питання належить до компетенції іншого нотаріуса або посадової особи, уповноваженої здійснювати нотаріальні дії; 🔸існують сумніви щодо можливості особи усвідомлювати значення своїх дій, їх правові наслідки або є підстави вважати, що вона діє під примусом; 🔸звернулася особа, яку в установленому порядку визнано недієздатною, або її представник не має належних повноважень; 🔸правочин від імені юридичної особи не відповідає її статутним цілям або виходить за межі її діяльності; 🔸не внесено плату за вчинення нотаріальної дії; 🔸не сплачено інші обов’язкові платежі, передбачені законодавством; 🔸власник майна, який має намір його відчужити, включений до Єдиного реєстру боржників; 🔸наявні інші підстави, визначені законодавством. Коли перебування в Єдиному реєстрі боржників не є перешкодою❓Разом із тим законодавство передбачає виняток. Сам факт внесення державного або комунального підприємства до Єдиного реєстру боржників не перешкоджає посвідченню договору купівлі-продажу, якщо такий договір укладається під час приватизації єдиного майнового комплексу.Що робити, якщо нотаріус відмовив❓У разі відмови у вчиненні нотаріальної дії особа має право вимагати письмове пояснення причин такого рішення.Нотаріус зобов’язаний не лише викласти мотиви відмови, а й роз’яснити порядок її оскарження. Крім того, протягом трьох робочих днів він повинен оформити постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у письмовій формі.Як оскаржити відмову нотаріуса❓Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні можуть бути оскаржені до суду. Якщо особа вважає, що нотаріус безпідставно відмовив у посвідченні документа чи вчиненні іншої нотаріальної дії, вона має право звернутися до суду для захисту своїх прав.🔗Джерело

​​​​📈 В Україні прогнозують подальше зростання цін на сільгоспземлю у 2026 році🌿 Попри повномасштабну війну, ринок сільськогосподарських земель в Україні демонструє стабільне зростання цін. За прогнозами, у 2026 році вартість гектара може зрости до 54–62 тис. грн залежно від безпекової ситуації та активності покупців.👤 За словами експерта, динаміка ринку з моменту початку його роботи в Україні в липні 2021 року є висхідною й стійкою, про що свідчить зростання середньої ціни за гектар майже у 1,57 раза — з 31 959 гривень у другому півріччі 2021 року до 50 054 гривень за підсумками 2025 року.💵 За підсумками першого півріччя 2026 року ціна склала 56 581 грн/га, що на 13% більше відповідного періоду 2025 року. Які прогнози цін на землю на кінець 2026 року❓За прогнозом Ігоря Юрченка, на кінець 2026 року ціна с/г земель може становити: 🔸 54 тис. грн/га — може реалізуватися в сценарії погіршення безпекової ситуації, різкого скорочення кількості угод або зупинки активності великих компаній;🔸 62 тис. грн/га — можлива в разі збереження поточного темпу й подальшого зростання частки агрохолдингів у ринку, які системно купують землю дорожче, ніж фізособи.📄 Як зауважує експерт, поява юридичних осіб як покупців зумовила структурне зрушення на ринку, оскільки вони пропонують цінову премію у 38–40%. Це підтягує середню ціну вгору й формує новий орієнтир для всього ринку.🔗Джерело

​​​​Доброго дня ☕️📚Відумерла спадщина👤Дії спадкоємця, який претендує на спадкове майно, визнане відумерлим🔺Відумерла спадщина - це майно, яке належало померлій особі, у якої немає спадкоємців. До складу такого майна можуть входити, зокрема, і земельні ділянки.Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом наявності чи відсутності певних юридичних фактів. Окрім самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення спадкоємців від права на спадкування тощо.🖇️Підстави для визнання спадщини відумерлою:🔸відсутність спадкоємців за заповітом і за законом;🔸усунення спадкоємців від права на спадкування;🔸неприйняття спадкоємцями спадщини;🔸відмова спадкоємців від прийняття спадщини.🌿Земельна ділянка повинна постійно використовуватися за цільовим призначенням. В іншому разі землі забур’янюються, знижується врожайність на суміжних ділянках і з’являються шкідники.✍️Як правило, до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою звертається орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за місцезнаходженням такого майна.❗️Проте з такою заявою може звернутися також власник або користувач суміжної земельної ділянки, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також кредитор спадкодавця - за наявності відповідних підстав.Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку окремого провадження відповідно до вимог статей 293, 294, 334–338 ЦПК України.🗂️Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом за обов’язкової участі заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.Також така справа розглядається судом з обов’язковим залученням до участі у справі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.🤔Заява про визнання спадщини відумерлою подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення його померлим відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 ЦК України.Перехід відумерлого майна у комунальну власність надає територіальній громаді право повністю розпоряджатися ним. Відповідно до закону таке майно, залежно від його призначення, може бути передане в користування іншим особам, в оренду, відчужене (продане) тощо. Водночас набуття права власності зобов’язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.🔗Читати далі 👉 https://www.zemfond.net/post/vidumerla-spadshchyna-1☎️Для замовлення консультації напишіть @zemfondua або зателефонуйте +380674056955