Але це був тільки початок. Протести 1966-го часто вважають першою ланкою ланцюга, який веде до «Geen woning, geen kroning» у 1980-му та до подій у Стаатслідендбюрт.

Протести «Geen woning, geen kroning» (немає житла, немає коронації) відбулись 30 квітня 1980 року.

Королева Юліана в день свого народження зреклася престолу на користь своєї доньки Беатрікс . Офіційно цей день мав стати всенародним святом, а тодішній міністр Ганс Вігель запевняв, що абсолютна більшість громадян прагне мирних урочистостей і держава не потерпить спроб перетворити цей день на заворушення .

Однак на тлі гострої житлової кризи в Амстердамі на той момент набрав сили рух сквотерів («кракерів»). Сквотери прагнули відкритої конфронтації з владою, аби привернути увагу до проблеми нестачі житла та зірвати офіційні урочистості.

Правоохоронці стягнули до Амстердама понад 6 000 поліцейських і військових та багато військової техніки. Їхнім головним завданням було заблокувати підходи до центральної площі Дам і не допустити проникнення туди натовпу демонстрантів, який міг зірвати церемонію інавгурації.

Кракери розгорнули так звану «таємну зброю». Вони занесли апаратуру, встановили антени та налагодили власне радіомовлення і глушіння поліцейських хвиль. Протестувальники перебивали поліцейські радіочастоти музикою та шумом, через що накази командування не доходили до підрозділів (зокрема було пропущено наказ «не втручатися»), що спричинило повну дезорганізацію та хаос у поліції та військових.

Поки на площі Дам стара та нова королеви показувалися публіці, у районі Кінкербюрт протестувальники сквотували порожню офісну будівлю. На вулицях зібрався натовп. Поліція вимагала зберегти рух трамваїв, проте на місце відправили велику кількість фургонів поліцейського спецпідрозділу]. Це непорозуміння з боку командування стало «ґнотом, який запалив феєрверк» для перших зіткнень.

Поки запрошені гості збиралися в церкві Ніве Керк, на площі Ватерлоопляйн сформувалася колона протестувальників, яка рушила через міст у напрямку площі Дам.

Один із поліцейських перемовників вийшов на міст назустріч ватажкам колони, щоб затягнути час через переговори та узгодити маршрут. Проте натовп був занадто великим і не бажав чекати. Ситуацію остаточно зірвало невдале втручання з тилу поліції: кінний підрозділ спрямував коней просто в натовп, що викликало лють демонстрантів і спричинило вибух насильства.

Демонстранти чинили запеклий опір, масово закидали силовиків камінням та бруківкою, запальними сумішами, вступали в прямі жорсткі рукопашні сутички та намагалися прорвати оточення до площі Дам.

В умовах хаосу з радіозв'язком силовики змушені були відступити до крайньої внутрішньої лінії оборони, заявивши, що далі відступати нікуди й вони стоятимуть там до кінця. В окремих критичних моментах виникала загроза застосування службової вогнепальної зброї в порядку крайньої необхідності.

Заворушення призвели до поранення близько 270 осіб. Десятки поліцейських отримали важкі травми, зокрема складні переломи кісток і щелеп від ударів камінням під час сутичок. Багато протестувальників також постраждали або були затримані.

Замість всенародного свята 30 квітня 1980 року увійшло в історію країни як масштабна «битва» та «міська війна» між сквотерами та спецпідрозділами поліції, якої Нідерланди до того ніколи не бачили.