Зараз в групах в тг несеться обговорення чергового нарікання, що музичної журналістики у нас нема, все погано, нових голосів не чутноІ я подумав навіть не про це. Бо це тема перетравлена вже купу разів і вона все одно впирається в питання грошей. Мене більше зацікавила думка про недопуск нових авторів писати про круту нову музику.Ми кілька разів оголошували набори авторів на Лірум. Причому мали і навіть зараз маємо під це бюджет. Не великий, але бюджет. Так от у 95% випадків автор приходив з одним (максимум, двома) матеріалами, які хотів написати. Частіше за все, це були матеріали, які або не підпадали під формат видання, або вимагали серйозної редактури. А на моменті, коли треба було написати про щось актуальне або важливе в моменті – ці автори зникали.Типова ситуація, коли приходить автор і каже "Я хочу написати про новий альбом Dua Lipa", ти кажеш "Супер, але ми видання про українську музику, можеш написати, наприклад, про DOROFEEVA?" і автор просто перестає відповідати.Люди дуже сильно плутають блогерство й журналістику. Ба більше, письмо "для душі" і професійне. Як журналіст – твоя задача писати, відповідно до теперішніх викликів, формату видання і інфоприводів. А не просто тоді, коли тобі прийшло натхнення і твій улюблений артист випустив альбом.Люди, які пропрацювали в редакціях якийсь час це чудово розуміють. Але зазвичай ці люди не пишуть постів про смерть тої чи іншої журналістики, бо надто добре знають як воно всередині.