Світлана Олешко, культурна, некультурна журналістика та «дєвачькі на культурку»Смерть театральної режисерки та директорки харківського театру «Арабески» Світлани Олешко у масовій пресі подавали абсолютно тупим чином.Оксана Забужко написала пост, який неясно, є висловленням інтелектуалки чи наслідком важкого характеру.Ксенія Білаш, редакторка відділу культури Лівого Берегу, який для мене є чи не еталоном рівня текстів про культуру, відповіла, що Оксана трохи нагнітає. Бо дійсно, медіа, які написали про Світлану як про екс-дружину(!), не тільки про культуру, а й про все пишуть по-дебільному. Ну, окрім прогнозів тарологів та як вилікувати кон’юнктивіт фрешем цибулі та часника. Такі ситуації для мене є маркером рівня видання. Якщо вони не можуть зробити легкий рісерч у гуглі хто є людина, і користуються заголовками для привертання уваги уявного масового читача, то що вони пишуть про такі речі як політика та війна.Зараз є немало пристойних медіа, що компетентно пишуть про культуру. На Детекторі видно хто це. Хоч і все одно замало, звичайно.Ну й коментарі, репости, пішло обговорення, яке, як завжди, цінне саме своїм процесом. А якщо ви втомитесь від читання коментарів, ось передача на 20 хвилин про діяльність харківського театру: КультУра: Театр «Арабески»