Зʼївши, переманивши та абсорбувавши всі кращі кадри які у нас були.Коли у нас майже немає спільнот, немає екопоселень, в традиційному європейському сенсі, немає соціократіі. Я просто персоналії, активісти, яким це треба трохи більше, ніж іншим.Комусь просто немає куди діти енергію і яких вже давно викинули з інших організацій.І зовсім небагато тих усвідомлюють те що відбувається насправді.Ми є та команда з фільму манібол. На її першому етапі. Коли є сильні команди, є слабкі, за ними 15 метрів лайна і потім ми.І ось ми винайшли тут на дні свій власний манібол, який ще ніхто не зрозумів.Цінність, яку ми сформували і яка зараз еквівалентна мільйону євро. Який нам пропонують у класичних грантах. А ми не маємо як їх узяти.Доволі суттєво виросла наша капіталізація. Саме в той момент, коли з нас практично нічого вже не залишилось. І всіх кращих переманили чи перейшли добровільно в інші команди.Коли всі вже пересрались. Зі своїми високими соціократичними і управлінськими Стандартами.І втомились мені пояснювати яким послідовним повинен бути справжній лідер, і командним і виваженим.І я пішов у соло.Просто обійшов це лабіринт умовностей і прийшов до його іншого виходу з іншого боку, як мене завжди цьому вчили.З достатньою кількістю ресурсів, щоби почати відкриту розмову, ким ми є, а ким ні. І що можливо ми не є вашими партнерами взагалі.А от поряд є пермакультура і вони чудово лягають у ваш концепт. Без жодної соціократіі і консенту, спільнототворення і ненасильницького спілкування. Який виїдає мені мозок останні 3-4 роки.Дуже цікаво мені чим же закінчиться наш діалог, коли рішення треба дати до завершення цього зʼїзду.Я розслаблений, бо мені тепер байдуже. Я створив за цей рік мовчання і очікування на заявку, нову базу контактів, нову мережу партнерів і джерел надходження ресурсів.У мене є чим ділитись з кейсами та історіями успіхів. І навіть зробити революцію для економіки інших мереж екопоселень. У чомусь я хакнув і обіграв цю шахматну дошку за рахунок нових технологій і фінансових інструментів, які нестримно наступають і змінюють ці сталі екосистеми.Де політики, фонди в першу чергу, а далі за ними безліч виконавців встановили і адаптувалися до цієї гри в демократію.Встановлення власних вимог і правил інколи додуманих які розвалюють інколи цілі екосистеми з метою чи без виїсти звідти найкраще - ідеї проєкти кадри.З іншого мені звісно сумно. Що зі мною ніхто не хоче говорити відкрито. Хоча мабуть я роблю все можливе, щоби мене не сприймали всерйоз. І люди починають сприймати, лише коли розуміють наскільки серйозно втрачають. Через мій вихід з їх гри.Інколи неусвідомлення, інколи пиха та амбіції і якісь ідейні переконання стають на заваді. Це не моя проблема, не мої дедлайни. Не мої іпотеки і зобовʼязання.Я пішов на поступки. Як завжди. Я чекаю зуму команди, з якою не спілкуємось місяцями. Бо я люблю людей. І не в моїй культурі когось провчити і залишати з наслідками один на один, як це зазвичай чинять зі мною. Особливо ті найсердечніші і наймиліші.Мені боляче і сумно. Але не так вже критично, як це було рік-два тому. У нас є план Б.Всім дзен. І привіт від Рікардо.