Кажуть, у світі умовно є три типи людей:1. Ті, хто зосереджений на минулому2. Ті, хто зосереджений на теперішньому3. Ті, хто зосереджений у майбутньомуЯкщо говорити про нашу бульбашку - мережу екопоселень, то тут ці типи можуть виглядати приблизно так:1. Хранителі - ті хто живе минулимЦі люди дивляться на екопоселення, як на повернення в «золотий вік» — спробу відновити минуле, відтворити архаїчний побут, традиції чи романтизований хутір. Вони часто фіксуються на відтворенні форм, а не суті. Такі учасники можуть стати чудовими хранителями стилю, обрядовості, але не рушіями розвитку.Серед яскравих хранителів я би виділив етнохутори, рідновірів та родові помістя. Вони дійсно проробили неймовірну роботу з збору і відтворення давніх ремесел, лоутех та Святкувань, банків реліктового насіння та створення нашого власного стилю екопоселень. З хранителями цікаво й потрібно говорити про нашу автентичність: український хутір як особливий формат екопоселення нарівні з данськими комунами, ізраїльськими кібуцами чи американськими колівінгами. Ми давні й особливі.Але така зацикленість на минулому може гальмувати зміни й нерідко відлякує нових учасників. Як в поселення так і в мережу в цілому.2. Діячі - Ті, хто живе теперішнім.Це зазвичай практики й майстри екопоселень. Вони вміють будувати, сіяти, реалізовувати, організовувати події. Саме вони забезпечують життєздатність - тримають спільноти на плаву щодня.Діячі зазвичай живуть гарним життям і, як правило, приємні у спілкуванні. Це чудові виконавці для наприклад проєктів мережі, грантових заявок, локальних ініціатив - вони оптимістичні та продуктивні.Саме діячі зараз витягують нашу мережу своїми активностями, відкриттям керамічних майстерень, проведення марафонів, громадських слухань і створення заказників.Проте їм інколи бракує бачення довгострокових можливостей і перспектив — вони добрі на задачах «тут і зараз».3. Візіонери - Ті, хто дивиться в майбутнє.Це новатори в екопоселеннях. Вони шукають відповіді на запитання: як екопоселення стануть частиною нового суспільного ладу? Як вони впишуться в глобальні зміни клімату, економіки, технологій? Їхні ідеї часто здаються надто радикальними чи незручними іншим, адже вони ставлять під сумнів звичне.Якщо вони мають рацію, їх нагорода величезна. Але ціна висока: вони порушують норми, кажуть незручні речі, часто грубі та неугодні оточуючим.Візіонери можуть втратити зв’язок із реальністю поселень, спільнот або перетворити свої ідеї на «проєкти заради проєктів». Їх невдоволеність і бунти можуть легко обвалити роботу кіл і всієї оргструктури.Візіонером часто працюю я сам, але не рідко займаю і роль виконавця. Бо візія часто потребує витримки інколи довжиною в кілька років.Так на інтеграцію роботи з грантами у нас пішло перші 4 роки, на криптогранти вже пішов рік. На формування Колової Оргструктури і Ради мабуть всі 7 років. Я нерідко був не лише поштовхом, але конкретною перепоною у всіх цих процесах.Немає “правильного” шляху. Але якщо ти не розумієш, до якого типу належиш — на тебе чекає розчарування. Тому що ти будеш не готовий до того, як інші люди грають свої ролі. • «Хранителі» можуть сприймати «візіонерів» як загрозу автентичності. • «Діячі» можуть бачити «візіонерів» як хаотичних мрійників. • «Візіонери» можуть бути незадоволені пасивністю «хранителів» чи короткозорістю «діячів».Успіх як завжди полягає в балансі — це синхронізація всіх трьох типів. Їхня взаємодія створює живу систему, яка може і берегти традиції, і забезпечувати щоденне життя, і будувати майбутнє.Роль координаторів мережі — помічати ці особливості й фасилітувати простір, де хранителі, діячі й візіонери можуть чути та взаємодіяти одне з одним. Це регулярні круги, ретроспективи, стратегічні сесії, де відбувається справжній обмін і балансування інтересів.Лише взаємодія та балансування цих трьох енергій робить мережу сильною й здатною до розвитку.Тому важливо регулярно збиратися разом і бачити цінність кожного.Зараз це звісно непросто робити вживу. Але ми щось придумаєм )