Регенеративні поселення 🌾Зараз криптоспідьнота якраз штовхає цю ідею регенеративних поселень. Вони вважають, що нові сучасні екопоселення повинні створюватись виключно на деградованих ділянках землі. І там нова інфраструктура спільноти має займати не більше 3-5 площі. Решта - це має бути регенерація екосистеми.Все звісно оцифровано кожна висадка в карбонову економіку. Токени, карбонові кредити.Якби Женя був у кріпті, це був би справжній регенеративний криптоанархіст. Але з 20 річним стажем втілення. Та ще трохи англійської. Він би всіх їх присадив на свої концепти. Зі своїм напором.Щороку Женя досаджує близько 2000 саджанців до свого лісу. Їх поселення по суті - один суцільний ліс. Який виходить до не менш чарівної річки Камʼянка. По суті, готовий заказник.Я інколи шкодую, що у нас немає такої градації між термінами село і місто в адміністративному розподілі.Бо це був би готовий заказник, але в рамках регенеративного поселення.Можливо, ще колись дійдемо до такої класифікації. Арт-Хутір, регенеративне поселення, пермакультурний центр, екостанція, природня лабораторія. Хтозна. Мабуть ті совкові села, коли вже остаточно вимруть, тоді щось зміниться в підходах. Мрія виростити ліс 🌳 Від себе скажу, що цей ліс і моя давня мрія. Я бачив його ще в юності перед очима. Він шумить своїми кронами. Колись він гудів мені в Обирку. Я їздив туди, щоби слухати. Той дух лісу. Потім на Теплу гору.І інколи я думаю, що допомагаючи таким людям, підтримуючи їх інколи утопічні навʼязливі ініціативи. Я його вже маю, той ліс. Можливо Женя вирощує і плекає його, ці тисячі саджанців за тисяч нас. Поки нам не на часі.Підтримати ініціативи Жені можна на сайті в коментарях.Всім дзен.