Трамп різко здав назад щодо Гренландії. Урок для Європи: сильні розуміють лише силуВидання: The Guardian Колонка: OpinionАвтор: #Наталі_точчі🔵

Зміна думки Дональда Трампа щодо Гренландії була показовою. Ще кілька днів тому він не виключав військове захоплення острова, повторюючи тезу, що “неможливо захистити те, чим не володієш”. А вже після виступу в Давосі заявив, що не застосовуватиме силу, згадавши про якусь досягнуту домовленість і навіть пригальмувавши нові мита проти європейців.

🔵

Деталі “угоди” між Трампом і генсеком НАТО Марком Рютте невідомі, як і її реальна вага. Але очевидно одне: суверенітет Гренландії залишився за Данією, а погрози анексії зійшли нанівець. Це був класичний «дати задню» різко і несподівано, все в стилі Трампа.

🔵

Причин відступу може бути кілька: невдоволення в США ідеєю нападу на союзника по НАТО, лестощі Рютте, внутрішній тиск. Але найпереконливіше пояснення — реакція ринків. Як і раніше, Трамп відступає не через міжнародне право, а тоді, коли економіка починає хитатися.

🔵

Втім, цього разу ринки відреагували не через Гренландію як таку. Вони зреагували на інше: Європа дала зрозуміти, що не здасться без бою. Навіть натяк на готовність відповісти, а отже, ризик торгової війни – виявився достатнім, щоб змусити Трампа зупинитися.

🔵

Це контрастує з поведінкою Європи протягом останнього року. Лестощі, поступки, порушення протоколу, слабка торгова угода, обіцянки 5% ВВП на оборону – усе це робилося в надії зберегти підтримку США та схилити Трампа до допомоги Україні. Результат: приниження європейців і українців, відсутність тиску на путіна і дедалі менша військова підтримка Києва.

🔵

Європа мовчки проковтнула незаконні дії США проти Ірану та Венесуели, тож у відповідь отримала погрозу анексії Гренландії. У Давосі Трамп фактично поставив під сумнів статтю 5 НАТО, давши зрозуміти, що колективна оборона для нього не є святістю.

🔵

Рік європейських поклонів провалився. Але епізод із Гренландією показав: обережна твердість працює краще, ніж впевнена байдужість та страх перед нинішніми Штатами. Ризик у тому, що після зниження напруги Європа знову повернеться до звичної пасивності. Та наступна криза неминуча, а тоді варто пам’ятати просту істину: Трамп, як і будь-який сильний лідер-автократ, розуміє лише мову сили.