Глава МЗС РФ Лавров заявив, що РФ не очікують від США дива і навіть при найбільш сприятливих умовах в підсумку залишаться конкурентами.

Попри вибрики Білого дому, стратегія РФ доволі явно демонструє оцінку ситуації самою Москвою: вони не збираються давати США ніяких суттєвих послаблень, навіть якщо від цього залежить політичне майбутнє Трампа і взагалі його спроможність втриматися на посаді. Очевидно, РФ не думає що Трампа потім замінить кращий кандидат, однак радше певна у наступному: Трамп є політично нестійким гравцем який погано контролює внутрішньополітичну ситуацію у США, і саме тому РФ робить ставку не на сценарій який би хоч трохи дав шансів Білому дому на проміжних виборах, а на довгострокову політичну кризу в США через внутрішньополітичні протиріччя. Саме це очевидно виглядає найбільш реальним для РФ, яка чомусь не користається таким нібито вигідним віконцем для договорнячка. Передусім тому, що що Трамп би не пообіцяв - він не є в силах це повністю забезпечити, а отже вікно можливостей яке нібито створюється з його поступками для Москви виглядає як уявне (а точніше - надто мале, щоб туди влізла Рашка).

РФ буде продовжувати вести заходи з мілітаризації економіки і навіть виходу на пряму конфронтацію з європейськими країнами-членами НАТО. США будуть залишатися хаотичним гравцем, дії яких крутяться навколо переговорів які нічого не вирішують і виборів, які для Білого дому уже давно неможливо виграти.

Той обсяг поступок який безпосередньо міг би переконати РФ просто не знаходиться в руках у американського керівництва. Більше того, близькість виборів із перспективою паралізації заходів Білого дому контр-заходами Конгресу взагалі роблять ситуацію з перемовинами анахронізмом.

Одна із ставок Білого дому «про запас» спричинити в Україні політичну хвилю, яка призведе до масової вимоги виборів із відставкою Зеленського просто не працює в умовах настільки відвертого американського тиску і реактивів які жужжать над головами. За певних інших обставин це було би дещо легше, але і так загалом лишається радше фантасмагорією породженою спробами росіян підкинути Білому дому «ідею-фікс», після якої от нібито все точно мало би саме спрацювати на користь ідей Трампа.

Шанси республіканців на утримання більшості хоча би в Сенаті наразі є радше теоретичною опцією, ніж дуже ймовірним варіантом. Про Конгрес і взагалі можна поки забути.