Я точно не знаю, чи варто розповідати в книжкових блогах особисте — тут кожен обирає сам. Але я б хотіла поділитися, аби ви не думали, що я така плідна блогерка, яка публікує раз на тиждень і вже від того змучилася 👀Наприкінці минулого року я втратила двох близьких людей: керівницю організації, де працюю, а також свого батька. З обома в нас були непрості стосунки.І ця різка втрата, плюс дуже багато роботи й постійні зміни в команді, загнали мене в стан апатії. Думаю, багатьом він знайомий, зважаючи на те, в який час ми живемо: ресурсу вистачає на мізерну частку життя — і все.На початку лютого, мені діагностували тривожно-депресивний розлад, і я почала приймати антидепресанти. Сподіваюся, у комплексі з психотерапією це дасть результат. Мене дуже розчулило, що інші люди з моєї бульбашки почали ділитися своїми станами і якось стало легше сприймати себе в цій новій зміні :) Проте я дуже сумувала за блогом! Навіть почала читати більш звично, ніж раніше. Я жартую, що одразу можна сказати, що рік був не окей, коли зі 100 запланованих книжок я прочитала 28 :) А накупила, певно, на всі 200.І я почала проходити курс readventure:читацька пригода, розповім вам і про нього.Дякую вам, що не відписалися, я справді дуже розчулена. Спробую більше писати про те, що роблю як координаторка програми промоції, бо в нас купа всього і планується багато цікавих змін 😎 і ваша думка буде дуже цінною. А ще я багато начитала, тож чекайте короткі або не дуже відгуки на різноманітні книжки.Дякую за вашу увагу!🙂‍↕️ На знак подяки за те, що ви це дочитали, очікуйте зовсім скоро анонс події, яку я модеруватиму :)