yara in the books🔖

Чи звертаєте ви увагу на добре продуманий дизайн?🙃Я оце помітила, що у новій «Фабриці кави» дуже класно продумане місце для викидання використаних паперових рушників: його заховано за краном і позначено так, що ти легко орієнтуєшся, куди їх викинути. Зате у них незручний вхід у вбиральню (наче заходиш у Тардіс із «Доктора Хто»), тому що немає жодної позначки, у який бік і як відчиняти двері.З цим усім допомагає розібратися Дональд Норман у «Дизайні звичних речей». Я давно хотіла прочитати цю книжку, але погано дружу з нонфікшном, тому читаю її повільно🐢Мені було важко читати, бо в книжці дуже багато технічних моментів, які, мабуть, будуть більш корисними для дизайнерів чи інженерів. Проте я багато чого зрозуміла про те, як створювати продукти, на прикладі відомих компаній.Це вже друге видання книжки. Перше вийшло майже 30 років тому. Автор дуже добре відчуває суспільні, культурні та соціальні зміни, які впливають на дизайн. ШІ він тут ще не згадує (це видання вийшло у 2013 році), але багато тенденцій дуже тонко відчуває завдяки своїй багаторічній роботі у сфері.Для себе винесла таку корисну річ, як «скевоморфізм».Скевоморфізм — технологічний термін, який описує перенесення старих, знайомих ідей у нові технології, навіть якщо вони вже не відіграють функціональної ролі. Скевоморфічний дизайн часто є зручним для традиціоналістів, і справді історія технологій показує, що нові технології та матеріали нерідко наслідують старі без жодної на те причини, крім однієї: люди до них звикли.

Начитала у червні аж цілих пʼять книжок і зібрала все в одному дописі, щоб поділитися з вами 💛🦇 «Файні брюнети та інша нечисть» —мояguilty pleasure! Істинно клянуся, що купуватиму все, що пише Юля Нагорнюк. Бо так майстерно описувати сімейні мелодрами, село й присипати це дрібкою паранормальщини — це треба вміти. Дуже радію, що маю змогу презентувати її книжки франківській аудиторії, і вже дуже чекаю на наступну!🎞«Вибір Елоїз» Олени Мулик (Beagle)Дуже рада, що ця книжка зі мною сталася. Це історія про різні вибори й пошук себе. Детальніше про свої враження писала тут.Я в захваті від самої Олени, вже чекаю на її наступні книжки. А ще вона тепер моя фешн-ікона — скріню всі її сторіз з образами (сподіваюся, це не звучить надто кріпово 😅).👣«Глиняні ноги» —традиційно щомісяця читаю Пратчетта, щоб обговорити книжку з дискосвітцями. Цього разу ми знову відійшли від канону й читаємо вже другу книжку одного циклу поспіль.Тепер розумію, чому дівчата казали, що вона сумна. Наприкінці навіть пустила сльозу. У захваті від детективної лінії та діалогів, а все інше, як завжди у Пратчетта, — на висоті.🧙‍♂ «Грозовий фронт» —влізла ще в одну серію, яка налічує купу частин... 🙈 Детальніше писала тут.Другу книжку вже купила, тож скоро продовжу стежити за пригодами горезвісного чаклуна й детектива. А ще планую переконати Женю та клуб читаків «Nebo» взятися за цю серію. Хіхі🤭✨ «Сонцекрес» — найпрекрасніша книжка, про яку я тепер говоритиму всім! Неймовірно талановита Яся не лише написала її, а й сама проілюструвала. Відгук тут. Фанфакт: за це ми маємо завдячувати видавцю Іллі Стронґовському, який наполіг, щоб Яся ілюструвала власні книжки. Дякуємо! 💛З нетерпінням чекаю на продовження і дуже сподіваюся ще вполювати листівки з цими ілюстраціями.Сподіваюся, і липень буде таким же плідним на читання!А що вам найбільше запам'яталося з прочитаного у червні? 👀

🌙«Сонцекрес» Ясі Білак — моє особисте відкриття року й точно увійде до списку улюблених книжок цього року.Дуже красива мова персонажів, у яку грамотно вплітається діалект, від якого я в захваті!🙂‍↕️Міфологія, на якій базується історія, й поява різних персонажів із різних народів — вау!Авторка дуже класно додає уривки з газет та періодики, що допомагають розширювати будову світу.Після прочитання книжки я зрозуміла, що нічого не розумію)) Я бачу світ і подорож головної героїні, але, на диво, не знаю її імені (і зрозуміла це десь наприкінці😅). Не можу передбачити, який шлях на неї чекає, і мені це дуже подобається!Мені дуже імпонує персонажка: вона колюча, не добра, але й не погана — дуже людська. Попри те, що вона вуж🐍Це окрема річ, яка мені дуже сподобалася в книзі. Міфологія похідних народів від вужів, драконів чи вовків. Вплетення традицій Івана Купала та інших.Справді дуже тригерним є ставлення до жінок у книзі, які існують лише, щоб продовжувати рід і куховарити. Сім'я головної героїні дбає про неї й любить її, але їхнє уявлення про її майбутнє існує лише в рамках традицій, які вони й не думають руйнувати.Мені дуже-дужеее цікаво, що буде далі, бо книжка обривається на найцікавішому моменті! Тому дуже чекаю продовження.А поки буду сьогодні о 15:00 слухати авторку в Сенсі на Промприладі й розпитувати :) І ви приходьте!🫰P.S а хто ще думає, що Назар нічого так?🤭

✨Гаррі Дрезден — чаклун та детектив, який стереотипно ніколи не має грошей, носить довгий плащ, так-сяк ладнає із жінками, звісно, за ним полюють свої ж, а живе він у підвалі. Попри це, він кумедний та дуже-дуже впертий і готовий допомагати у скруті своїм нечисленним друзям. І попри те, що має справу з розслідуваннями та вбивствами, все ще жахається того, що може зробити людина чи магія у своїй жорстокості.Мені імпонує персонаж головного героя, бо він дуже живий: він тупить і ледь не вмирає, звісно ж, жертвує собою та бреше, а потім це вилазить йому боком. Він інколи звучить як той друг, який вийшов за пачкою корму для кота, але потрапив у пастку з демоном і тому повернувся голий та без плаща...💀Не скажу, що перша частина дуже захоплива, але вона дозволяє класно познайомитися й прив’язатися до персонажа та завершується цілком логічно. Тому ви можете або не читати ті всі наступні 17 книжок, які автор написав, або ж, як і я, потрапити у цю пастку...Очікую, що далі серія буде ще динамічнішою, ніж перша книжка, бо тут добре видно, що автор лише розганяється.Окремо хочу відзначити ілюстрації від Nebo book publishing. Як на мене, вони чудово передають настрій та тон оповіді. Ці кольори й малюнки дуже доповнюють враження від читання та допомагають краще уявити деякі сцени. Особливо — дупцю Дрездена (хіхікаю).Хочааа я, мабуть, усе ж була б прихильницею меншого об’єму книжки. Кількість тексту дозволила б зробити видання компактнішим, але це вже радше особисте побажання, а не якась суттєва проблема ;)

Ми з Яриною збираємо 20 000 гривень на пікапи + розігруємо 4 книги із підписами авторів🔥Відкрили міні-банку на підтримку збору на пікапи для зенітно-ракетної батареї ППО, яка щодня захищає Харків від повітряних атак. Пікапи — це мобільність підрозділу, швидкість реагування та можливість бути там, де вони потрібні найбільше.Як взяти участь у розіграші?1. Зробити донат від 100 гривень (200 грн = 2 шанси, 300 грн = 3 шанси...) Посилання на банку 2. Підписатись на канал yara in the books🔖 та Культура без культу Що ми розігруємо?«Летиція Курʼята та всі її вигадані коханці» — Віра Курико (із підписом авторки)«Ти наче камінь їла» — Войцех Тохман (із підписом автора)«Бахмут» — Мирослав Лаюк (із підписом автора)«Легендарій міських див» — збірка міського фентезі (із підписом Павла Деревʼянка) Цю класну добірку книг із підписами ми зібрали з Яринкою під час фестивалю «Прописи», який співорганізовуємо в Текстурі💫📅 Переможця визначимо 1 липняНавіть якщо ви не плануєте брати участь у розіграші, ми будемо безмежно вдячні за ваші донати на будь-яку суму🙌

Прочитала книжку «Вибір Елоїз» і послухала розмову авторки Олени з Наталкою — і в моїй голові склався відгук про книжку, хочу поділитися з вами.Це книжка про юність, про складність сприйняття свого дому — і того, який фізичний, і того, який носиш із собою. Головна героїня Елоїз вирушає в подорож із подругою з рідного Львова, щоб відпочити кілька днів взимку серед красивих ландшафтів. Та якось випадково опиняється в стосунках із красивим і старшим на кілька років Джошем — без грошей і без орієнтирів, в іншій країні.Вона шукає себе, тікає від мами і першого кохання, від батька, який покинув її ще в дитинстві.Авторка вклала у персонажів частку свого досвіду, своїх почуттів та емоцій, подекуди — уривки зі щоденника. Це не автобіографічна книжка, але саме завдяки цим емоціям — таким близьким нам темам дорослішання й пошуку себе — дуже легко відчути спорідненість із героїнею.Олена — авторка-садівниця, але та, яка йде на порив: десь сіє, і коли зійде рослинка — тоді пише. Це дуже гармонійно з її особистістю, виглядає органічно. Не дивно, що вона також пише поезію. А процес написання вона описала дуже влучно: «як плела вінок, і все замкнулося наприкінці».Елоїз протягом книжки шукає відповіді сама в собі. Подорож тут і фізична, і внутрішня. Героїня не отримує прямих відповідей — усі другорядні персонажі теж у сірій зоні, ніхто не підштовхує і не роздає філософських порад. Вона переосмислює весь свій досвід здалеку від дому, приймає світ таким, яким він є, і робить свій вибір — бо це її досвід. А ми вже можемо погоджуватися з ним чи ні.Це дуже хороша література досвіду, почуттів і вибору. Мені дуже радісно, що її написала українська авторка, що це перша книжка нового видавництва «Beagle» — і я точно чекатиму ще.

Розкажу вам про досвід читацького табору у Криворівні спільно з командою Проєкт Табір. Чекала так довго, аби показати вам неймовірні фото, які ми зробили!🤩На початку травня я та 20 невгамовних підлітків опинилися серед гір на чудовій базі, щоб провести першу читацьку зміну.Протягом тижня ми:— робили йогу під звуки аудіокнижок, які самі ж записали,— створювали обкладинки книжок,— писали вірші, оповідання, фанфіки, любовні записочки й малювали вигадливі історії,— рефлексували й ділилися своїми думками та почуттями,— мали модні покази, а також втілювали своїх улюблених книжкових персонажів,— мали дискотеки, піжамні вечірки й нічні хованки,— загоряли на сонечку, слухали грозу, лазили в гори й мочили ноги у річці неподалік,— проводили бізнес-день і заробляли гроші, а потім їх витратили,— писали інструкцію до того, як вибирати найкращі помідори.І дуже-дуже багато чого веселого, цінного й класного! ☺️За цей тиждень у мене з'явилися свої невгамовні діти, і я дуже зжилася з ними — виявилося, що бути менторкою дуже цінно й класно! І дуже щемко, бо не хотілося прощатися з дітьми. У мене такого табору без правил не було — то було дуже цінно створити для них такий простір, де вони можуть ділитися й бути собою.І точно скажу, що вони всі на зв'язку досі, бо я бачу ці сотні-тисячі повідомлень у чатах, де вони обговорюють усе на світі — від книжок до того, що вдягнути сьогодні🥺

Чим є вигадані світи? Лише способи втекти від реальності? Чи, можливо, саме через жанрові інструменти ми можемо чесніше та глибше говорити про те, що болить у реальності?У межах нашого циклу Лекторію «Точки дотику» розмовлятимемо про те, як фантастика та її інструменти — альтернативні історії, химерні створіння та метафори — допомагають письменникам транслювати важливі теми. Спікерка: Світлана Тараторіна — письменниця, PR-менеджерка, журналістка, авторка міського історичного фентезі «Лазарус» та фантастичного роману «Дім солі» про Крим.Модераторка: Тетяна Раєнко — книжкова блогерка, авторка каналу «Атмосфера».📅Коли: 9 травня о 15:00.📍Де: Центр польської культури та європейського діалогу, вул. Січових Стрільців, 56, 2-й поверх.🔗Реєстрація — за посилання: https://forms.gle/ZNQtHE4Z4k8U3uv78 Про локацію: Центр польської культури та європейського діалогу є місцем для зустрічі нових людей зі спільними інтересами та бажанням пізнати польську культуру і вивчити польську мову. У Центрі також діє бібліотека, де можна знайти польську класику, світові переклади, публікації про Польщу, Європейський Союз, польську та українську пресу.Лекторій реалізується програмою промоції читання «Текстура», що діє в межах «Теплого міста» завдяки підтримці благодійної організації Renovabis у проєкті «Сприяння діалогу для інтеграції та стійкості в громадах Івано-Франківська».

Цей день настав — відкладати нема куди — оголошую збір на нове авто для службових потреб нашого відділення, яке поступово збільшується 🫡Вже тривалий час користуємося однією автівкою, на яку ми з вашою допомогою ставили зимову гуму, ремонтували, і слава Богу з нею все плюс/мінус добре. Але відділення масштабується, нас стає більше, а специфіка служби така, що в будь-який момент ми повинні мати можливість дістатися до будь-якої точки 🚗А водія з авто в армії не видають )))Тому ми знайшли де купити і що купити. Лишилося питання оплати. Чим швидше зберемо, тим швидше буде машина, і тим впевненіше і спокійніше (наскільки це можливо в зоні бойових дій) ми почуватимемося. Зрозуміло, що ми закинемо й свої гроші, але критично важливим є буст від тих, хто спроможний допомогти.🤝 Потрібно щонайменше 200к гривень, аби взяти нормальне авто, яке б возило нас по розбитим (і не дуже) дорогам деокупованих н.п., на які ворог досі щоденно зазіхає і посилює тиск. Авто буде повністю закривати службові та спеціальні потреби нашого відділення.🫂 Це найбільший збір, який я робив, тому мушу просити про допомогу не лише донатами, а й поширеннями. Хто хотів би відкрити допоміжну банку — пишіть мені.Банка тут.Дякую! Служу українському народові!

Я точно не знаю, чи варто розповідати в книжкових блогах особисте — тут кожен обирає сам. Але я б хотіла поділитися, аби ви не думали, що я така плідна блогерка, яка публікує раз на тиждень і вже від того змучилася 👀Наприкінці минулого року я втратила двох близьких людей: керівницю організації, де працюю, а також свого батька. З обома в нас були непрості стосунки.І ця різка втрата, плюс дуже багато роботи й постійні зміни в команді, загнали мене в стан апатії. Думаю, багатьом він знайомий, зважаючи на те, в який час ми живемо: ресурсу вистачає на мізерну частку життя — і все.На початку лютого, мені діагностували тривожно-депресивний розлад, і я почала приймати антидепресанти. Сподіваюся, у комплексі з психотерапією це дасть результат. Мене дуже розчулило, що інші люди з моєї бульбашки почали ділитися своїми станами і якось стало легше сприймати себе в цій новій зміні :) Проте я дуже сумувала за блогом! Навіть почала читати більш звично, ніж раніше. Я жартую, що одразу можна сказати, що рік був не окей, коли зі 100 запланованих книжок я прочитала 28 :) А накупила, певно, на всі 200.І я почала проходити курс readventure:читацька пригода, розповім вам і про нього.Дякую вам, що не відписалися, я справді дуже розчулена. Спробую більше писати про те, що роблю як координаторка програми промоції, бо в нас купа всього і планується багато цікавих змін 😎 і ваша думка буде дуже цінною. А ще я багато начитала, тож чекайте короткі або не дуже відгуки на різноманітні книжки.Дякую за вашу увагу!🙂‍↕️ На знак подяки за те, що ви це дочитали, очікуйте зовсім скоро анонс події, яку я модеруватиму :)