Якщо вам здається, що я трохи притихла, то вам не здається 😅

Дуже хочеться приходити до вас з силою та натхненням, але реальність трошки інша. Правду кажучи, такої фрустрації, як зараз у письменництві, я не переживала у жодній іншій діяльності. Мабуть, це чіпляє так глибоко, бо і важливо настільки ж сильно. Відсутність результатів помножена на аж одну відмову й за дужками помножена на нескінченний успіх інших зробили з мене гіпертривожну авторку, яка вже кілька місяців час від часу ставить собі питання: "А чи дійсно я готова продожувати лупати ту скалу?"Дуже хочеться поринути з головою в нову історію, яка все більше й більше полонить мої думки. Я живу цією ідеєю вже 14 років, і нарешті готова хоча б спробувати втілити її в життя. Але знову у скрутний та відповідальний момент їду у довгу відпустку (тут ділитися не буду, тільки в інстаграмі), та беру з собою ноут, щоб редагувати, складати листи видавцям та, маю надію, розсилати перші вісточки. Най цього разу результат буде кращий, ніж тоді після курсу 🤞