У нас в Хабі останнім часом якийсь особливий сезон росту 🌱То дівчата вчаться вести Instagram так, щоб не просто викладати “фоточки”, а реально розуміти, як через блог приходять люди, продажі й нові можливості. А потім сидять на занятті про резюме та пошук роботи й ловлять думку, що один звичайний листочок може або загубити тебе серед сотень людей… або навпаки — відкрити двері в абсолютно нове життя.І найцікавіше, як швидко змінюється настрій у залі, коли жінка перестає применшувати себе 🫂Спочатку: “та я вже сто років нічого не шукала”, “кому я там потрібна”… А в кінці зустрічі половина групи вже серйозно думає йти на супровід по пошуку роботи, бо з’являється головне — трохи більше віри в себе.А між цим всім наші дівчата ще й город встигли порати 😄Посадили огірочки, кабачки, гарбузики і квіти. Тепер чекаємо не тільки нових проєктів, а ще й врожаю. І дуже сподіваємось, що цього року гарбузи біля Хабу знову ніхто не вкраде, як минулого року 💔І от саме за такі моменти ми любимо наш Хаб. Це не про “офіційні заходи”. Це про місце, де жінки потроху оживають. Десь через нову роботу, десь через блог, десь через розмови, а десь — через клумбу під вечірнім сонцем 🫶