«Фіалки в березні» Сара Джіо3/5 ⭐ Доля завжди знаходить спосіб повернути людину додому, коли настає час. Емілі повертається на острів Бейнбридж, де живе її бабуся, щоб відновитись після розлучення й віднайти натхнення для нової книги. А острів дарує їй шанс виправити минуле та розгадати родинні таємниці. Вона знаходить щоденник 1940-х років, де невідома жінка розповідає власну історію кохання та життя на цьому острові. Дивним чином ця історія стосується самої Емілі. Це моя четверта книга авторки і вона сподобалася мені найменше. До її книг я ставлюся, як до серіалу, який дивилась малою з бабусею по телевізору, і для мене це її родзинка. Проте ця книга для мене не спрацювала, адже історія побудована на тих темах, в яких я доволі категорична. Цієї книги могло б не бути, якби не одне фатальне непорозуміння і вибір, який за ним стоїть. Але в житті так часто буває і немає змоги прочитати своє життя наперед, як книгу, щоб дізнатись як вчинити з самого початку. Я відверто злилася на героїв, мало не кричала: «Зупинись, зворотного шляху не буде, зараз зруйнуються безліч життів!». Їхні вчинки здавалися мені незрозумілими. Але це не моя історія — лишалося тихо злитися, співчувати й радіти, що у моїй комфортній бульбашці такого немає.  Ця книга прокотила мене на емоційних гойдалках і змусила замислитися про важливість вибору, про вміння вчасно зупиняти емоції та про те, як наші рішення впливають не лише на нас, а й на інших — навіть на майбутнє. І вона справді ідеальна для читання в березні — надто гарно описаний цей місяць. Хочеться опинитися на острові, йти під прохолодним вітром уздовж пляжу й милуватися фіалками в саду, які розквітають, щоб сповістити про загоєння ран.#відгук