Віскі без Коли

Bulleit Bourbon Frontier Whiskey 45%🎓 Цікаві факти:👉 Bulleit — заснований Томом Буллейтом у 1987 році. За легендою бренду, він надихався рецептом свого прапрадіда Августа Буллейта, який робив віскі ще в XIX столітті👉 Головна особливість Bulleit Bourbon — доволі висока частка жита в зерновій суміші. Через це він більш сухий, пряний і перчений, ніж типовий солодко-ванільний бурбон👉 Зараз бренд належить Diageo. Віскі розливають при міцності 45% — трохи вище стандартних 40%, що тут цілком доречно🎨 Колір: темно бурштиновий, з мідним відтінком. Що що а кольорбурбонів це окрема історія, я їх полюбляю за чесність. 👃 Аромат: на старті солодкий і цілком класичний для бурбону — ваніль, карамель, кокос, трохи солодкого дереву . При цьому вплив жита відчутний: кориця, перець, прянощі, зацукрована цитрусова цедра. Десь на фоні можна знайти вишню та щось трав'янисто-пильне. Загалом аромат не надто складний, але об'ємний, достатньо солідний і приємний👅 Смак: солодка карамель, ваніль, коричневий цукор, трохи кленового сиропу, а потім починається пряність. Дуб , кориця, мускатний горіх, чорний перець. Причому перченість тут не просто десь на фоні, а добряче так пробивається крізь бурбонну солодкість. Через це Bulleit здається сухішим ніж багато інших недорогих бурбонів, але при цьому залишається кукурудзяно солодким. 45% теж дають про себе знати — смак доволі насичений хоча і достатньо агресивний, потрібно бути готовим до цього. В цілому вірю тому що написано на офіційному сайті, жито тут присутнє і його не мало. 🫦 Посмак: сухий, солодко-пряний і дубовий. Залишається перець, трохи кориці, іриски. Не сказав би, що він супер довгий, але й одразу не зникає. ✅ Висновок: це не сферичний бурбон у вакуумі з набором «ваніль-карамель-кукурудза-дерево». Bulleit усе ще дуже впізнавано американський, але велика частка жита додає йому характеру. Солодкість тут нормально врівноважена сухістю, спеціями та перцем. Якоїсь шаленої складності немає, зате пити цікавіше, ніж зовсім базові 40-відсоткові бурбони❓ Чи візьму ще: залежить від ціни. Якщо коштує адекватно і хочеться саме бурбону — цілком так, точно він в рази кращий за той же Gravediggers Straight Bourbon Whiskey. Тому як гарний не дорогий бурбон - такі так, можна і взяти.

Glenfiddich 12 Years Old Triple OakА проводити дегустацію мені допомагав молодший науковий співробітник «Кіт», він же «Пухнаста дупа», він же «Та йоманарот, куди ти пішов, вилізь звідти, сволота з вусами».💵 Вартість: 1699 грн по акції, без акції зазначено 3600 грн.🎓 Цікаві факти: Glenfiddich описує Triple Oak як поєднання 12-річного віскі, витриманого в американському дубі та європейських хересних бочках, з 12-річним single malt із нових бочок французького дуба. Я чесно намагався знайти точні пропорції та зрозуміти, чи є тут послідовна довитримка, але виробник цього нормально не розкриває. Тому давайте сприймати Triple Oak як поєднання компонентів із трьома різними типами дубового впливу, хоча я ХЗ, чи це саме так.📦 Пляшка: фірмова трикутна форма, впізнавана. Колір саме цього релізу - суперечливий: чомусь у Glenmorangie яскравий колір мені подобається, а от у Фіддіча - не впевнений.💈 Колір напою: темно-медовий.👃🏻 Аромат: солодкий, насичений, солідний. Дерево, фрукти/сухофрукти: груша, абрикос, листя тютюну, прянощі, цитрусові цукати, шоколад, ванільний крем. Я не можу назвати його сильно вишуканим чи якимось неочікуваним - він саме такий, яким і має бути гарний 12-річний віскі. Складніше за все тут розкрити слово «фрукти», тому що це одночасно і стиглі фрукти, і сухофрукти, і фруктове варення - дуже класний мікс фруктових ароматів з ухилом у більш «важкі» відтінки. На офіційному сайті написано, що аромат «свіжий», і ось тут, напевно, не погоджуюсь - він скоріше добре витриманий і достатньо важкий у гарному сенсі.👅 Смак: маслянистий, солодкий, пряний, гіркий шоколад, фруктовий, з деревом, перченістю та імбирністю на ковтку, легкі цитрусові відтінки (цедра). Смак, як і аромат, доволі простий/прямолінійний, тут нема чогось несподіваного або ж «ВАУ». Я навіть хотів спочатку написати, що він якийсь пустуватий. Але ні - це той випадок, коли «лаконічність» дорівнює «майстерність». Навряд чи я б у сліпій дегустації вгадав, що це Glenfiddich, але точно сказав би, що це доволі витриманий і солідний напій.🫦 Посмак: доволі довгий, деревинний і злегка перчений. Фруктова солодкість поступово відходить, залишаючи дуб та прянощі.✅ Висновок: це гарний 12-річний віскі, який ще раз підтверджує мою думку про напої Glenfiddich - він відповідає своєму статусу, але ось ця лаконічність - вона і крута, і водночас якась передбачувана, очікувана. Найкращий віскі - це коли ти думав, що буде нормально, а воно прям ВАУ як здивувало. А тут, ну це Glenfiddich: ти знаєш, що буде якісно, і воно дійсно якісно. Не СУПЕР-ВАУ якісно, а от саме чітко і зрозуміло заявлений рівень. Бляха, здається, я просто зажрався 😄❓ Чи візьму собі: за 1699 грн - так. Він більш пряний і фруктово-деревинний, ніж класичний (по пам'яті), і цих грошей він повністю вартий. При цьому за 3600 - нє, ось тут я не готовий на нього стільки витрачати.

Bulleit 95 RyeЗдається, роки чотири назад, я придбав житню індичку. Я її відкрив, налив, понюхав і подумав: "Бля, оце триндець — мені вже кріп мариться. Ну, бляха, звідки кріп у віскі?" Через деякий час я зрозумів, що власним відчуттям варто довіряти )))) Чому пригадав? Тут багато кропу.💵 Вартість: 888 грн (красива цифра)🎓 Цікаві факти:👉 95% жита та лише 5% ячмінного солоду👉 NAS, зустрічав інформацію, що середній вік витримки — 4–7 років📦 Пляшка: мені ця форма подобається як і подобається асиметрична етикетка💈 Колір напою: бурштиново-мідний, ледь світліший за бурбон від Bulleit👃🏻 Аромат: кріп, навіть не сам стебель, а парасолька кропу, така жовта і злегка пильна, багато пряно-трав'яних ароматів, гвоздика. Далі аромат стає солодшим — ваніль, сухофруктно-шоколадні ноти, м'ятність (евкаліптність), дерево, цедра. Здається ледь незбалансованим і прямолінійним. Ну і ось ця кропово-ментольна штука своєрідна, вона не кожному зайде. Мені в цілому норм.👅 Смак: сухий, трав'яний (зелені та сушені трави), зелений чай з коричневим цукром, мускатний горіх, евкаліптність (м'ятність), мед, дерево, цедра.🫦 Посмак: доволі довгий, перчений (дофіга перця), пряно-трав'яний, теплий та зігріваючий, але при цьому з легким освіжаюче-евкаліптним присмаком.⚖️ Порівняння: Woodford Reserve Rye 45,2% — глибше і об'ємніше по аромату, солодший, збалансованіший, більше дерева та марципановості. Смак теж повніший, більше відчуваються медово-шоколадні смаки, трав'яні смаки на цьому фоні виглядають спокійніше і приємніше, не так кутовато. Зваженіший посмак. В цілому очікувано перемагає Woodford Reserve Rye 45,2%. Але Bulleit 95 Rye НЕ виглядає безпорадним. Він простіший, але цілком можна пити.✅ Висновок: Загалом ось це, як на мій погляд (не експерта в rye), я б назвав класичним базовим rye. Без вишуканості, без якихось незвичних нот, але такий "прямолінійний" і чесний. За свою вартість — норм варіант. ❓ Чи візьму собі: мені глобально не дуже подобається rye-напрямок, і на першому місці в цьому стилі для мене поки що Woodford Reserve Rye 45,2%, але сказати щось погане про Bulleit 95 Rye не можу, тож при певних обставинах - так, можу взяти.

Hyde Single Grain Irish Whiskey 46%Припустимо, ви такий же відбитий, як я. Припустимо, вам подобається пробувати щось дивне. Навіть у такому разі — я хрєн знає, нащо вам це купляти, чесне слово.💵 Вартість: 910 грн🎓 Цікаві факти:👉 Спирт переганяють із кукурудзи (maize) на колонному апараті Coffey Still.👉 Віскі витримується щонайменше 6 років у бочках першого наповнення з-під американського бурбона (Кентуккі).👉 Бренд названий на честь Дугласа Гайда (Douglas Hyde) — першого президента Ірландії (1938–1945). Hyde не виробляє спирт самостійно. Це незалежний bottler (бондер), який закуповує дистилят у великих ірландських виробників.📦 Пляшка: солідне дно, прикольний дизайн.💈 Колір напою: світло-медовий.👃🏻 Аромат: це грейн-віскі, не найгірший, але чогось цікавого ви не знайдете. Доволі слабкий: солодка ваніль, легка пряність та спиртуозність, карамель, дерево з лаковістю, відчуття якоїсь "пильності", віддалені нотки перцевої м'яти, гвоздика. В цілому, якщо дати подихати, то навіть не дуже погано, хоча, коли тільки наливаєш у бокал, аромат нагадує саме ректифікат (так-так, я знаю, що технічно це ще не ректифікат, але ну камон, воно схоже).👅 Смак: карамель (ось та сама дешева карамель, про яку я талдичу постійно в оглядах блендів), дерево, цитрусовість, зерновий спирт. Той випадок, коли хочеться закушувати віскі.🫦 Посмак: не дуже довгий, гіркувато-дерев'яний, з легкою карамельністю. І довгий хвіст — відверто спиртовий.✅ Висновок: Я от намагаюсь зрозуміти відповіді на два питання. Перше — нахуя? А друге — навіщо це? Ну тобто 910 грн — це навіть зараз не дешево. За цю вартість можна знайти щось пристойне (особливо якщо ви не проти бурбончику), ну або, якщо вам на коктейлі, то купити вдвічі більше віскі й спокійно міксувати коктейлі (особливо якщо з колою в пластиковому стаканчику на дитячому майданчику вночі).❓ Чи візьму собі: при здоровому глузді — нє. В цілому не розумію сам підхід: типу 46% — не банальна сороковка, непогана пляшка з нормальною пробкою та товстим дном (вважайте мене снобом, але мені це подобається, це виглядає преміально), 6 років витримки, але по факту нічого адекватного. Не розумію, нафіга ці танці з бубном. Напій, який не дозволяє насолоджуватись ним із глен керна, а на коктейлі витрачати майже 1000 грн? На зерновий віскі? Та шо то ну такоє собі.

Woodford Reserve Rye 45,2%💵 Вартість: 1499 грн по акції🎓 Цікаві факти:👉 Виготовляється за рецептурою, натхненною житніми віскі доби до «сухого закону». От чесно, хрєн знає, що вони мали на увазі, але це на офіційному сайті. Вони ж не будуть брехати, правда ж? ))))👉 У його зерновій суміші (mash bill) використовується 53% жита, 33% кукурудзи та 14% солодженого ячменю. Можливо, це і є той самий рецепт до «сухого закону», але я хз. Хто знає — пишіть.📦 Пляшка: вузька з боків і широка фронтально. Збоку тримати, на диво, комфортно.💈 Колір напою: насичений, темно-медовий.👃🏻 Аромат: нестандартний. Тут поєднується характер rye віскі та хересного віскі (ВАЖЛИВО: я не кажу, що це хересний віскі, лише характер/вайб )))) ). Від rye тут зелено-трав'яні аромати (часто описують як м'яту), перченість, гвоздика, від хересного — насичений шоколадно-медовий, тягучий і густий аромат, марципан, конфети з фруктовим лікером, какао-пудра. Фрукти тут стиглі: червоні та жовті груші, яблука, абрикоси. Для тих, хто тащиться по Rittenhouse, може здатися занадто солоденько-лікерним. У глибині — цедра та тютюн. Загалом же — віскі, який варто пити з гленкерна. Причому мені так, «по пам'яті», він навіть цікавіший за звичайний Woodford — rye робить його елегантнішим. Цікаво поводиться в бокалі з часом: спочатку, не подихавши, — яскравий rye віскі, потім густий, солодкий, насичений, а потім знову вщухає густа солодкість і повертається перчена трав'янистість.👅 Смак: більше у rye-стилі. Після вельми солодкого аромату це може навіть здивувати. Перченість, гвоздика, дерев'яна гірчинка, чорний шоколад, кислинка житнього віскі, мед різнотрав'я, ваніль, цедра. Доволі щільний, збитий. Якщо покатати в роті — відчувається, що тут більше 40 градусів.🫦 Посмак: доволі довгий, пряно-перчений, з медовою солодкістю, яка більше притаманна звичайним віскі.✅ Висновок: Нє ну а шо сказати, якщо так, то воно да, канєшно — мені прям дууууже зайшло. Хоча ще раз зазначу, що це не зовсім класичний rye віскі, так само як і звичайний Woodford — не класичний бурбон. Тож насолоджуватися ним можна, але якщо цей віскі вам сподобається — не факт, що сподобаються класичні rye.❓ Чи візьму собі: да, дуже вірогідно. Тут, правда, зазначу, що повна ціна в Rozetka — 3300 грн. За цю ціну — ні, не буду брати, але до 2000 грн — це точно варте своїх грошей.

Rittenhouse Rye 50%Давайте по-чесному: ВАУ він не став, але, мабуть, і прям як я писав "ФУ БЛЯХА" — він не заслуговує.💵 Вартість: 899 грн, Сільпо🎓 Цікаві факти:👉 Вперше представлений у Філадельфії в 1934 році та названий на честь історичної площі Ріттенхаус-сквер.👉 Rittenhouse Rye спочатку дебютував як дворічний віскі, а у 1948 році його знову представили як чотирирічний варіант Bottled-in-Bond.👉 Після того, як Heaven Hill придбала бренд у 1993 році, виробництво перемістилося з Пенсильванії до Кентуккі, де тепер його виготовляють із затору, що складається з 51% жита, 35% кукурудзи та 14% солодового ячменю.👉 Вироблений відповідно до правил Bottled-in-Bond, він походить від одного сезону дистиляції, витримується щонайменше чотири роки та розливається у пляшки міцністю 100 proof (50% ABV).📦 Пляшка: класична пляшка із загвинчуваною пластиковою пробкою.💈 Колір напою: без додавання цукрового колеру, насичений чайний.👃🏻 Аромат: потребує добре подихати. Якщо не поспішати — сухий та пряний, відносно не агресивний, навіть солідний (як на недорогий rye-бурбон), але сильно внюхуватись не раджу — алкоголь пробивається. Лугові трави (сухі разом із зеленими) і легка м'ятність, житня хлібність, трішки перцю, зелений чай, весняний легкий мед, кориця та дерево віддалено. Трохи пробивається яблучна моченість, що злегка псує враження. З Old Fashioned доволі приємний — шоколадний, з луговими травами.👅 Смак: сухий, солодкий, медовий, з гірким шоколадом, коричневим цукром, перцем. Покатавши в роті, додаються чайні та трав'яні присмаки, суха цитрусова цедра, мускатний горіх, дерево. Але катати обережно — 50% тут відчуваються. На ковтку різкий і доволі пекучий, стягує ротову порожнину. Алкоголь інтегрований не дуже вдало, як на мене.🫦 Посмак: відносно недовгий, гірчинка чаю з медом, дерев'яна гірчинка, багато перцю, цедра, язик німіє.✅ Висновок: у мене вже таке було з Rebel Rye 100, з тією різницею, що там спочатку не сподобалось, а потім я прям "приторчав" від напою. Тут же не можу сказати, що прям вау, але — нуу, нормально, хз чого він прям так не зайшов перший раз ))) Може, настрій був фіговий. Реально мені було його гидко пити і в чистому вигляді, і з Пепсі (ну то Тропік Пепсі взагалі триндець), при цьому в другий раз — зайшло непогано. Не скажу ВАУ, але дійсно це можна пити. При цьому я придбав його за 900 грн. За 1500 (зараз акція — 1100 грн) можна придбати Rebel Rye 100 — і я однозначно раджу Rebel. Там і інтеграція алкоголю, і смако-ароматичні якості кращі.❓ Чи візьму собі: скоріш нє, ніж да, АЛЕ при цьому я не можу сказати, що напій фігня. Недорогий Bottled-in-Bond Rye віскі.

«Пиши п'яний — редагуй тверезий» (с) Старина Хем. Саме так і робився цей пост, хоча звісно до Хема мені далеко. 👀 Так ось, про що я тут. Я обіцяв ще місяці два тому розповісти про напої, які я рекламував за гроші.💰 Ну що ж, давайте пригадувати. Одразу скажу, що за мої колаборації мені не соромно, і всі віскі я спочатку куштував, а потім казав, чи готовий я розповідати про них.🥃 Перша моя домовленість — це Restless Pony:Restless Pony Tennessee Whiskey — та Restless Pony Tennessee Whiskey Rye👉🏻 Що я думаю про цей віскі зараз: базовий реліз я можу рекомендувати як заміну Jack Daniel's. Саме він мені запам'ятався. Даю слово, що Джек точно не кращий, хоча й має певні відмінності. Pony мені здався більш «плавним» та «м'яким».👉🏻 Rye-віскі складніше оцінити. Не тому, що мені не сподобалося, просто житні віскі мені менш зрозумілі й менш звичні. Порівнював я його з Wild Turkey, і Pony здався трохи іншим — більш солодким та об'ємним. Думаю, тут у різних людей будуть різні вподобання.🥃 Друга колаборація — це Wise Salmon, або ж мудрий лосось.Wise Salmon 40% та Wise Salmon 43% 👉🏻 До ірландців у мене є певна упередженість. Це дивно, і я в курсі, але це моя «вавка в голові», тож не соромлюся — як є.Ці напої можу оцінити як простих, базових ірландців. У Varus та Silpo зелену етикетку ви можете придбати за 400 грн. Це цілком адекватна ціна, і якщо не очікувати чогось вау — теж непогано.🧐 Зрозуміло, що знайдеться той, хто скаже: «Ну ти ж рекламуєш», «Точно це проплачено». Пости були більш ніж рік тому, і я зараз можу казати все що завгодно — це ніяк не відобразиться на мені.Проте це нормальні напої, які, скажімо так, виконують свої завдання. Звісно, наші смаки відрізняються, і якщо той чи інший напій вам не подобається — ну що ж, наші погляди відрізняються.

"Я все частіше пригадую одну й ту саму фразу Жванецького: «Якщо звільнитися і сісти писати, то жити на що? А якщо працювати і писати, то жити коли?». Коротше кажучи, я знову до вас вертаюсь, бо часу все не було :)Кальвадос України старий Falcon 0,5 літра 40%💵 Вартість: 489 грн в Сільпо🎓 Цікаві факти:👉 Виробник — Galicia Distillery👉 Спирт плодовий яблучний власного виробництва, витриманий у дубових бочках не менше 6 років, вода пом'якшена, цукор👉 На пляшці зазначено, що він виготовлений у Вознесенську Миколаївської області, яке у 18 сторіччі було козацьким поселенням і називалось "Соколи". При цьому на сайті Вознесенськ зазначений як локація магазину, а виробництво — у Тернополі.📦 Пляшка: мені сподобалась етикетка, з лисицею, яка котить діжку, і соколом, який спочатку здався совою — так воно прикольно виглядає, хоча кольорова палітра трішки дивна. Без гарного освітлення етикетка сприймається як просто зелене щось, деталі побачити важко. Єдине питання: а чому він Falcon? Ну типу ви робите автентичний продукт, хрєна лі не "Сокіл"?💈 Колір напою: темний, чайний. У складі зазначений "цукор", я от сиджу туплю: це типу "колер"? Чи це цукор звичайний? У будь-якому разі, як мені здається, колер тут є, бо дуже насичено виглядає.👃🏻 Аромат: не назвав би його вишуканим, але доволі приємний, не спиртуозний. Сік яблука, причому яблучна палітра тут доволі цікава: спочатку яблука видаються такими злегка зацукрованими, з часом аромат переходить у сухофруктні яблука, а потім свіжішає, стає легшим, і прям яблука тут уявляються такі хрусткі, соковиті. Залежно від бокала можна вловити всі три варіації. Крім яблук — гірчинка яблучної кісточки й шкірки, дерево — вірю, що є 6 років, дерева багато, можливо, навіть трішки забагато (ледь-ледь), трохи ванілі, кориці та прянощів.👅 Смак: після соковитого аромату смак доволі пряний, є щось із різнотрав'я, палений цукор, дуже легкий духмяний перець, гірчинка фруктових кісточок. Яблука тут уже такі медові з корицею, ніби давно зібрані й зберігались у дереві. Дерева теж багато, характерна дерев'яна гірчинка.🫦 Посмак: коротко-середній, з деревом, яблучною солодкістю і гірчинкою, солодко-пряний у шлейфі.✅ Висновок: ну так, доволі непогано, точно краще ніж https://t.me/whisky_without_cola/657 Coquerel VS, а враховуючи, що це український продукт за доволі адекватні гроші — то можу радити. Не очікуйте якогось ВАУ або ж чогось незвичного, але це нормальний кальвадос, дійсно витриманий у бочці.❓ Чи візьму собі: цілком можливо, це непоганий напій за свої гроші. Не на той момент, коли хочеться щось витончене й незвичне. Але ввечері кальвадосіка для настрою — нормально прокотить."

І знову переконуюсь: враження від напою дуже сильно залежать від очікувань та від моменту життя. В даному випадку я нічого не очікував і трішки втомився від всякої айли, тож — мене прям приємно здивував цей віскі.🥃 The Glenlivet 12 Speyside💵 Вартість: 1769 грн🎓 Цікаві факти:👉 Засновник Джордж Сміт отримав ліцензію у 1824 році — в час, коли більшість віскі виробляли нелегально. Це зробило The Glenlivet піонером легального виробництва👉 Популярність віскі була настільки високою, що інші винокурні почали додавати назву «Glenlivet» до своїх марок. Джон Гордон Сміт (син засновника) виграв судову справу, отримавши право на виключне використання артикля «The». Відтоді тільки цей віскі може називатися The Glenlivet.📦 Пляшка: мені подобається поєднання класичних форм пляшки з "живим" кольором коробки💈 Колір напою: золотий👃🏻 Аромат: фруктики, от навіть якось не хочеться сильно лізти в розбір — просто це реально фруктово, доволі соковиті червоні, жовті фрукти (екзотичні та класичні), якісні фруктові льодяники. Груша, яблуко, абрикос, кислинка цедри, трішки дерева, ваніль та прянощі. Дуже гладко, легко, повний релакс. Подихавши, уходить більше в випічку — така яблучно-грушева шарлотка з ванільно-заварним кремом.👅 Смак: добре дерев'яно, медово, солодкувато-абрикосово, з легкою горіховістю, вершково-ванільною кремовістю. Це не складно, при цьому "все на своїх місцях". Смак без претензій на якусь унікальність/незвичність, але вельми непоганий.🫦 Післясмак: середній, трішки пряний, з фруктово-горіховим і медовим шлейфом⚖️ Порівняння: Glenmorangie 10 (вибачаюсь — дванадцятка була допита). Десятка явно програє, вона на порівнянні не причісана і трішки кутовата. Думаю, інколи це може бути до місця, але на порівнянні все ж таки виглядає простішою, більш цитрусово-горіховою, незграбною. По пам'яті — Glenmorangie 12 буде більш конкурентоспроможний, але здається, що в якості повсякденного якісного віскі Glenlivet 12 буде краще.✅ Висновок: це класний повсякденний віскі, гарно підійде, якщо ви початківець або ж хочете просто легенького і смачненького віскі — це сюди. Для досвідченого віскілавера, який хоче якісь цікаві нотки, щось незвичне — він може здатися простуватим і "без родзинки"❓ Чи візьму собі: так, якщо хочеться простий якісний фруктовий профіль — це цілком виправдана покупка.

Islay Mist 10 year🎓 Цікаві факти:👉 Основа купажу — Laphroaig 10👉 Марка належить незалежній компанії MacDuff International, яка базується в Глазго. Вона зберігає оригінальну рецептуру 1920-х років. Хоча тут питання, що вважати оригінальною рецептурою — припущу, що саме базовий реліз . А десятка — це вже "понти"💰 Вартість: 1532 грн в Розетці📦 Вигляд: від базової версії відрізняється тільки пробкою — не "гвинт", а класична дерев'яна🎨 Колір: насичений бурштиновий, скоріш за все присутній цукровий колер, тож не показник👃 Аромат: спочатку профіль легкий і інтелігентний, яскраво солодко-фруктовий із зеленим яблуком, злегка сухофруктний, є ознаки торфу, але дуже віддалені, фоном. Не буду стверджувати, бо нема під рукою, але здається, звичайна Islay більш торф'яна зі старту. Трішки подихавши, торф стає більш енергійним (тільки не очікуйте якогось суперпотужного — це бленд, де є торф, не більше того), аромат приємно розвивається, стає повнотілішим, додається ванільна випічка та легка ягідна кислинка, проступає зацукрована цедра. Це не дуже складно чи вау-вишукано, але це доволі приємно.👅 Смак: от тут торф'яний димок набагато краще відчувається, ніж в ароматі, він добре маслянистий, трішки землистості, деревинка є, розумієш, що дійсно напій має відношення до Айли. Але якщо торф і димність тут вмикаються, то солодко-фруктова складова, навпаки, слабшає. По суті, торф поєднаний із легкою солодкою карамельністю і сухофруктністю, ваніллю, на ковтку додається легка перченість. Ну типу все. Це не погано, не неприємно, це питко, це м'яко, але якщо вам хочеться цікавих смакових характеристик — їх тут нема. З плюсів — зернові спирти не дуже відчутні. Якщо не знати, що це бленд, можна навіть не розрізнити їх.🫦 Посмак: злегка перчений, з димком і деревом, цікаво розкривається сіль, яку в смаку закриває землистість. Глобально недовгий і якийсь трішки "кволий".🔄 Порівняння: і знову Double Peat , як і в порівнянні з Islay Mist звичайним, і скажу просто — Peat тут перемагає, навіть враховуючи, що в мене були залишки в пляшці і він явно трішки "деградував" по аромату, але навіть в таких умовах він набагато зваженіший, консистентніший. Більше фруктів та сухофруктів, більше торфу, прянощі та сіль, довший та важчий посмак.✅ Висновок: на жаль, десятка мене розчарувала, і в цьому сенсі характерне порівняння з Дабл Пітом. Коли я порівнював звичайного Ісламіста — він був аутсайдером, вдвічі дешевшим і при цьому доволі нормально тримався проти Піта: ти платиш значно менше і отримуєш трішки гірший продукт. Тут навпаки: за вартістю Дабл Піт не дорожчий, при цьому він точно кращий. Єдиний мінус Піта — він різкіший, тож якщо вам хочеться щось спокійне, то Ісламіст може бути краще, але знову-таки — ну не вартує він своїх грошей. За відчуттями десятка подорожчала від базового варіанту на 100%, а якість підвищилась на 30%, і в оцінці "вартість-якість" явно це не найкращий варіант.❓ Чи візьму ще: ні, Islay Mist 10 років для мене незрозумілий продукт через його вартість. Якби він коштував приблизно 1000 грн, я б, скоріш за все, сказав, що має право на життя: більш елегантний, ніж базовий, при цьому недорогий і злегка торф'яний. Але це вже 1500+ грн, що для нього не виправдано. По акції ви можете знайти взагалі щось цікавіше: як приклад, на Розетці додайте 350 грн і придбайте віскі Laphroaig 10 — я вибачаюсь, але це вже віскі, це Лафройг (він, звісно, не такий, як був раніше, ми всі вже не такі, як були, але це все ще Лаф — класичний, суто айловий). При всій незрозумілості десятки - базовий реліз я рекомендую і за параметром "вартість-якість" він дуже клласний