Віскі без Коли

Rittenhouse Rye 50%Давайте по-чесному: ВАУ він не став, але, мабуть, і прям як я писав "ФУ БЛЯХА" — він не заслуговує.💵 Вартість: 899 грн, Сільпо🎓 Цікаві факти:👉 Вперше представлений у Філадельфії в 1934 році та названий на честь історичної площі Ріттенхаус-сквер.👉 Rittenhouse Rye спочатку дебютував як дворічний віскі, а у 1948 році його знову представили як чотирирічний варіант Bottled-in-Bond.👉 Після того, як Heaven Hill придбала бренд у 1993 році, виробництво перемістилося з Пенсильванії до Кентуккі, де тепер його виготовляють із затору, що складається з 51% жита, 35% кукурудзи та 14% солодового ячменю.👉 Вироблений відповідно до правил Bottled-in-Bond, він походить від одного сезону дистиляції, витримується щонайменше чотири роки та розливається у пляшки міцністю 100 proof (50% ABV).📦 Пляшка: класична пляшка із загвинчуваною пластиковою пробкою.💈 Колір напою: без додавання цукрового колеру, насичений чайний.👃🏻 Аромат: потребує добре подихати. Якщо не поспішати — сухий та пряний, відносно не агресивний, навіть солідний (як на недорогий rye-бурбон), але сильно внюхуватись не раджу — алкоголь пробивається. Лугові трави (сухі разом із зеленими) і легка м'ятність, житня хлібність, трішки перцю, зелений чай, весняний легкий мед, кориця та дерево віддалено. Трохи пробивається яблучна моченість, що злегка псує враження. З Old Fashioned доволі приємний — шоколадний, з луговими травами.👅 Смак: сухий, солодкий, медовий, з гірким шоколадом, коричневим цукром, перцем. Покатавши в роті, додаються чайні та трав'яні присмаки, суха цитрусова цедра, мускатний горіх, дерево. Але катати обережно — 50% тут відчуваються. На ковтку різкий і доволі пекучий, стягує ротову порожнину. Алкоголь інтегрований не дуже вдало, як на мене.🫦 Посмак: відносно недовгий, гірчинка чаю з медом, дерев'яна гірчинка, багато перцю, цедра, язик німіє.✅ Висновок: у мене вже таке було з Rebel Rye 100, з тією різницею, що там спочатку не сподобалось, а потім я прям "приторчав" від напою. Тут же не можу сказати, що прям вау, але — нуу, нормально, хз чого він прям так не зайшов перший раз ))) Може, настрій був фіговий. Реально мені було його гидко пити і в чистому вигляді, і з Пепсі (ну то Тропік Пепсі взагалі триндець), при цьому в другий раз — зайшло непогано. Не скажу ВАУ, але дійсно це можна пити. При цьому я придбав його за 900 грн. За 1500 (зараз акція — 1100 грн) можна придбати Rebel Rye 100 — і я однозначно раджу Rebel. Там і інтеграція алкоголю, і смако-ароматичні якості кращі.❓ Чи візьму собі: скоріш нє, ніж да, АЛЕ при цьому я не можу сказати, що напій фігня. Недорогий Bottled-in-Bond Rye віскі.

«Пиши п'яний — редагуй тверезий» (с) Старина Хем. Саме так і робився цей пост, хоча звісно до Хема мені далеко. 👀 Так ось, про що я тут. Я обіцяв ще місяці два тому розповісти про напої, які я рекламував за гроші.💰 Ну що ж, давайте пригадувати. Одразу скажу, що за мої колаборації мені не соромно, і всі віскі я спочатку куштував, а потім казав, чи готовий я розповідати про них.🥃 Перша моя домовленість — це Restless Pony:Restless Pony Tennessee Whiskey — та Restless Pony Tennessee Whiskey Rye👉🏻 Що я думаю про цей віскі зараз: базовий реліз я можу рекомендувати як заміну Jack Daniel's. Саме він мені запам'ятався. Даю слово, що Джек точно не кращий, хоча й має певні відмінності. Pony мені здався більш «плавним» та «м'яким».👉🏻 Rye-віскі складніше оцінити. Не тому, що мені не сподобалося, просто житні віскі мені менш зрозумілі й менш звичні. Порівнював я його з Wild Turkey, і Pony здався трохи іншим — більш солодким та об'ємним. Думаю, тут у різних людей будуть різні вподобання.🥃 Друга колаборація — це Wise Salmon, або ж мудрий лосось.Wise Salmon 40% та Wise Salmon 43% 👉🏻 До ірландців у мене є певна упередженість. Це дивно, і я в курсі, але це моя «вавка в голові», тож не соромлюся — як є.Ці напої можу оцінити як простих, базових ірландців. У Varus та Silpo зелену етикетку ви можете придбати за 400 грн. Це цілком адекватна ціна, і якщо не очікувати чогось вау — теж непогано.🧐 Зрозуміло, що знайдеться той, хто скаже: «Ну ти ж рекламуєш», «Точно це проплачено». Пости були більш ніж рік тому, і я зараз можу казати все що завгодно — це ніяк не відобразиться на мені.Проте це нормальні напої, які, скажімо так, виконують свої завдання. Звісно, наші смаки відрізняються, і якщо той чи інший напій вам не подобається — ну що ж, наші погляди відрізняються.

"Я все частіше пригадую одну й ту саму фразу Жванецького: «Якщо звільнитися і сісти писати, то жити на що? А якщо працювати і писати, то жити коли?». Коротше кажучи, я знову до вас вертаюсь, бо часу все не було :)Кальвадос України старий Falcon 0,5 літра 40%💵 Вартість: 489 грн в Сільпо🎓 Цікаві факти:👉 Виробник — Galicia Distillery👉 Спирт плодовий яблучний власного виробництва, витриманий у дубових бочках не менше 6 років, вода пом'якшена, цукор👉 На пляшці зазначено, що він виготовлений у Вознесенську Миколаївської області, яке у 18 сторіччі було козацьким поселенням і називалось "Соколи". При цьому на сайті Вознесенськ зазначений як локація магазину, а виробництво — у Тернополі.📦 Пляшка: мені сподобалась етикетка, з лисицею, яка котить діжку, і соколом, який спочатку здався совою — так воно прикольно виглядає, хоча кольорова палітра трішки дивна. Без гарного освітлення етикетка сприймається як просто зелене щось, деталі побачити важко. Єдине питання: а чому він Falcon? Ну типу ви робите автентичний продукт, хрєна лі не "Сокіл"?💈 Колір напою: темний, чайний. У складі зазначений "цукор", я от сиджу туплю: це типу "колер"? Чи це цукор звичайний? У будь-якому разі, як мені здається, колер тут є, бо дуже насичено виглядає.👃🏻 Аромат: не назвав би його вишуканим, але доволі приємний, не спиртуозний. Сік яблука, причому яблучна палітра тут доволі цікава: спочатку яблука видаються такими злегка зацукрованими, з часом аромат переходить у сухофруктні яблука, а потім свіжішає, стає легшим, і прям яблука тут уявляються такі хрусткі, соковиті. Залежно від бокала можна вловити всі три варіації. Крім яблук — гірчинка яблучної кісточки й шкірки, дерево — вірю, що є 6 років, дерева багато, можливо, навіть трішки забагато (ледь-ледь), трохи ванілі, кориці та прянощів.👅 Смак: після соковитого аромату смак доволі пряний, є щось із різнотрав'я, палений цукор, дуже легкий духмяний перець, гірчинка фруктових кісточок. Яблука тут уже такі медові з корицею, ніби давно зібрані й зберігались у дереві. Дерева теж багато, характерна дерев'яна гірчинка.🫦 Посмак: коротко-середній, з деревом, яблучною солодкістю і гірчинкою, солодко-пряний у шлейфі.✅ Висновок: ну так, доволі непогано, точно краще ніж https://t.me/whisky_without_cola/657 Coquerel VS, а враховуючи, що це український продукт за доволі адекватні гроші — то можу радити. Не очікуйте якогось ВАУ або ж чогось незвичного, але це нормальний кальвадос, дійсно витриманий у бочці.❓ Чи візьму собі: цілком можливо, це непоганий напій за свої гроші. Не на той момент, коли хочеться щось витончене й незвичне. Але ввечері кальвадосіка для настрою — нормально прокотить."

І знову переконуюсь: враження від напою дуже сильно залежать від очікувань та від моменту життя. В даному випадку я нічого не очікував і трішки втомився від всякої айли, тож — мене прям приємно здивував цей віскі.🥃 The Glenlivet 12 Speyside💵 Вартість: 1769 грн🎓 Цікаві факти:👉 Засновник Джордж Сміт отримав ліцензію у 1824 році — в час, коли більшість віскі виробляли нелегально. Це зробило The Glenlivet піонером легального виробництва👉 Популярність віскі була настільки високою, що інші винокурні почали додавати назву «Glenlivet» до своїх марок. Джон Гордон Сміт (син засновника) виграв судову справу, отримавши право на виключне використання артикля «The». Відтоді тільки цей віскі може називатися The Glenlivet.📦 Пляшка: мені подобається поєднання класичних форм пляшки з "живим" кольором коробки💈 Колір напою: золотий👃🏻 Аромат: фруктики, от навіть якось не хочеться сильно лізти в розбір — просто це реально фруктово, доволі соковиті червоні, жовті фрукти (екзотичні та класичні), якісні фруктові льодяники. Груша, яблуко, абрикос, кислинка цедри, трішки дерева, ваніль та прянощі. Дуже гладко, легко, повний релакс. Подихавши, уходить більше в випічку — така яблучно-грушева шарлотка з ванільно-заварним кремом.👅 Смак: добре дерев'яно, медово, солодкувато-абрикосово, з легкою горіховістю, вершково-ванільною кремовістю. Це не складно, при цьому "все на своїх місцях". Смак без претензій на якусь унікальність/незвичність, але вельми непоганий.🫦 Післясмак: середній, трішки пряний, з фруктово-горіховим і медовим шлейфом⚖️ Порівняння: Glenmorangie 10 (вибачаюсь — дванадцятка була допита). Десятка явно програє, вона на порівнянні не причісана і трішки кутовата. Думаю, інколи це може бути до місця, але на порівнянні все ж таки виглядає простішою, більш цитрусово-горіховою, незграбною. По пам'яті — Glenmorangie 12 буде більш конкурентоспроможний, але здається, що в якості повсякденного якісного віскі Glenlivet 12 буде краще.✅ Висновок: це класний повсякденний віскі, гарно підійде, якщо ви початківець або ж хочете просто легенького і смачненького віскі — це сюди. Для досвідченого віскілавера, який хоче якісь цікаві нотки, щось незвичне — він може здатися простуватим і "без родзинки"❓ Чи візьму собі: так, якщо хочеться простий якісний фруктовий профіль — це цілком виправдана покупка.

Islay Mist 10 year🎓 Цікаві факти:👉 Основа купажу — Laphroaig 10👉 Марка належить незалежній компанії MacDuff International, яка базується в Глазго. Вона зберігає оригінальну рецептуру 1920-х років. Хоча тут питання, що вважати оригінальною рецептурою — припущу, що саме базовий реліз . А десятка — це вже "понти"💰 Вартість: 1532 грн в Розетці📦 Вигляд: від базової версії відрізняється тільки пробкою — не "гвинт", а класична дерев'яна🎨 Колір: насичений бурштиновий, скоріш за все присутній цукровий колер, тож не показник👃 Аромат: спочатку профіль легкий і інтелігентний, яскраво солодко-фруктовий із зеленим яблуком, злегка сухофруктний, є ознаки торфу, але дуже віддалені, фоном. Не буду стверджувати, бо нема під рукою, але здається, звичайна Islay більш торф'яна зі старту. Трішки подихавши, торф стає більш енергійним (тільки не очікуйте якогось суперпотужного — це бленд, де є торф, не більше того), аромат приємно розвивається, стає повнотілішим, додається ванільна випічка та легка ягідна кислинка, проступає зацукрована цедра. Це не дуже складно чи вау-вишукано, але це доволі приємно.👅 Смак: от тут торф'яний димок набагато краще відчувається, ніж в ароматі, він добре маслянистий, трішки землистості, деревинка є, розумієш, що дійсно напій має відношення до Айли. Але якщо торф і димність тут вмикаються, то солодко-фруктова складова, навпаки, слабшає. По суті, торф поєднаний із легкою солодкою карамельністю і сухофруктністю, ваніллю, на ковтку додається легка перченість. Ну типу все. Це не погано, не неприємно, це питко, це м'яко, але якщо вам хочеться цікавих смакових характеристик — їх тут нема. З плюсів — зернові спирти не дуже відчутні. Якщо не знати, що це бленд, можна навіть не розрізнити їх.🫦 Посмак: злегка перчений, з димком і деревом, цікаво розкривається сіль, яку в смаку закриває землистість. Глобально недовгий і якийсь трішки "кволий".🔄 Порівняння: і знову Double Peat , як і в порівнянні з Islay Mist звичайним, і скажу просто — Peat тут перемагає, навіть враховуючи, що в мене були залишки в пляшці і він явно трішки "деградував" по аромату, але навіть в таких умовах він набагато зваженіший, консистентніший. Більше фруктів та сухофруктів, більше торфу, прянощі та сіль, довший та важчий посмак.✅ Висновок: на жаль, десятка мене розчарувала, і в цьому сенсі характерне порівняння з Дабл Пітом. Коли я порівнював звичайного Ісламіста — він був аутсайдером, вдвічі дешевшим і при цьому доволі нормально тримався проти Піта: ти платиш значно менше і отримуєш трішки гірший продукт. Тут навпаки: за вартістю Дабл Піт не дорожчий, при цьому він точно кращий. Єдиний мінус Піта — він різкіший, тож якщо вам хочеться щось спокійне, то Ісламіст може бути краще, але знову-таки — ну не вартує він своїх грошей. За відчуттями десятка подорожчала від базового варіанту на 100%, а якість підвищилась на 30%, і в оцінці "вартість-якість" явно це не найкращий варіант.❓ Чи візьму ще: ні, Islay Mist 10 років для мене незрозумілий продукт через його вартість. Якби він коштував приблизно 1000 грн, я б, скоріш за все, сказав, що має право на життя: більш елегантний, ніж базовий, при цьому недорогий і злегка торф'яний. Але це вже 1500+ грн, що для нього не виправдано. По акції ви можете знайти взагалі щось цікавіше: як приклад, на Розетці додайте 350 грн і придбайте віскі Laphroaig 10 — я вибачаюсь, але це вже віскі, це Лафройг (він, звісно, не такий, як був раніше, ми всі вже не такі, як були, але це все ще Лаф — класичний, суто айловий). При всій незрозумілості десятки - базовий реліз я рекомендую і за параметром "вартість-якість" він дуже клласний

Кон'як Шустов 30 років "Україна"🎓 Цікаві факти:👉 30 років — це середній вік (наскільки я розумію), тобто тут можуть бути наприклад як спирти 25 років, так і спирти 35 років, що в середньому і дає 30-ть💰 Вартість: 919 грн, купував у Rozetka, зараз ціна 1200 грн📦 Вигляд: пласка, широка пляшка з масивною пробкою і якісною коробкою (буду показувати її всім, хто мені заявляв: "та у Royal Crown нормальна коробка, що ти додовбався"). Мені цей стиль подобається🎨 Колір: насичений, бурштиновий, у мене завжди з’являється слово "чайний". Рівно коли писав це, я вилив келих із коньяком на ноутбук — ну точно як чай 😅👃 Аромат: зайво "лаковий". В принципі, це нормально, проте ця лаковість тримається вельми довго — йому потрібно добряче подихати. При цьому аромат не дуже важкий і помірно солодкуватий (як для коньяку), поступово розкривається і набирає "ваги", але вам потрібно мати силу волі й дочекатися цього, не випивши раніше. На початку — солодкі ягоди / ягідний джем і виноградність, потім родзинки і сухофрукти. Сухофрукти такі не висушені, а в яких ще залишився сік. Є злегка "зелені" нотки, ніби поряд із родзинками лежить зелене виноградне листя та якісь білі квіти. Відчувається дерево, прянощі (кориця, мускат, висушені трави), легка лікерна шоколадність, палена карамель.Так, це не спиртозна трійка або п’ятірка — тут є певна глибина, проте я б навмання не сказав, що це щось прям преміум-сегмент. Мені не вистачило "важкого шоколаду", домінування сухофруктів, відволікала лакова складова.🫥 Коли перевертаєш його на ноутбук — дуже непогано розкривається деревна складова 🥃 Смак: доволі солодкий, маслянистий. Відчувається "зрілість". Ягідно-карамельний, багато дерева, виноградна танінність, гіркий шоколад / сухий шоколадний кекс, солодкі родзинки і добряча така сухофруктність, мускатний горіх, перченість. Не скажу, що смак прям супер, але він більш-менш відповідає очікуванням🫦 Післясмак: зігріваючий, пряний, родзинковий, який спочатку обволікає солодкістю, а потім залишає сухий довгий шлейф мускату, перченості та гіркого шоколаду. Можливо, трішки забагато гіркоти, як на мій смак, але тут не впевнений — чи не придирка це. Післясмак дуже вдалий і "витягує" загальне враження від напою✅ Висновок: я залишився розгубленим. У черговий раз розумію, що наші очікування можуть дуже сильно впливати на ще не спробуваний напій. Доволі незграбний і своєрідний аромат переходить у нормальний смак, а потім — у дуже приємний післясмак. Чітко пам’ятаю, що від "Золотого Дюка" я прям зловив "вау", а тут чогось не вистачило, хоча й поганим назвати його за таку вартість якось язик не повертається❓ Чи візьму ще: у мене є думка взяти "Золотий Дюк" ще раз. А от 30-річний — непогано, але не супер. Звісно, потрібно враховувати, що в коньяках я розбираюся поверхнево

Heaven Hill Straight Bourbon 40%Я порівняв його з попереднім бурбоном і подумав, що варто було дегустувати їх із перервою в пару місяців. Тоді я міг би просто скопіювати характеристики — і це було б здебільшого правдою. Але я чесний, тому дуже старався знайти відмінності. Тож увесь огляд — це, по суті, порівняння Діггера та Хіла.🎓 Факти про дистилерію:👉 Heaven Hill — американський виробник бурбону, заснований у 1930-х роках у Кентуккі. Компанію заснували п’ять братів Шапіро в місті Бардстаун👉 У 1942 році отримали держзамовлення на спирт для армії — це допомогло пережити кризу. У 1996 році завод повністю згорів разом із запасами👉 Незалежна компанія, не входить до великих корпорацій. Виробляє не тільки бурбон, а й віскі, ром, текілу, горілку та бренді💰 Вартість: 616 грн (типу знижка, а так на Rozetka — 999 грн)📦 Вигляд: пластикова кришка — відкриваєш і розумієш, що ти вже остаточно американський реднек, якому потрібно просто підбухнути ввечері :)🎨 Колір: бурштиново-золотий — стандарт для простого бурбону👃 Аромат: простий дешевий бурбон із базовими складовими, але на старті аромат не такий різкий, як у "Трунокопача" (він же для нормальних людей Могильник), і тримається довше, не спрощуючись до максимального примітива. Краще відчуваються ноти зеленого яблука та легкої цитрусовості. В іншому — стандарт: солодка ваніль, карамель, деревина, кокос, трохи хлібних відтінків👅 Смак: солодко-ванільний, кукурудзяний сироп, дерево, гірчинка, карамель. Гірчинка навіть не деревна, а щось типу кісточок фруктів. У порівнянні: у Hill більше ванільності та гірчинки, а Digger виглядає простішим — карамельнішим🫦 Посмак: пряність, перченість, солодкий кукурудзяний сироп. У порівнянні він трохи довший і, можливо, більш перчено-кусючий, трохи цікавіший, може здатися різкішим через перченість. Хоча це не точно — обидва доволі різкі навіть після 4–5 ковтків✅ Висновок: Спробую заримувати в українській мові відому фразу "Гра була рІвна — грали два гІмна" (і тут мова не про музикальний гІмн 🙂). Якщо Grave Digger я дав 35 сферичних балів зі ста, то тут можу дати, наприклад, 40 зі ста. Тобто трохи кращий, але чи варто купувати — ну таке собі. Ну і якщо повірити, що без знижки Хілл коштує 1000 грн - це овердофіга для нього. ❓ Чи візьму ще: враховуючи, що Digger дорожчий і трохи гірший за смаком, то загалом Heaven Hill має більше сенсу для покупки як напій. З іншого боку — ще раз повторюся: Трунокопач більше про дизайн, його купують за зовнішній вигляд, а не за наповнення. Heaven Hill — ну, бурбон сферичний у вакуумі, недорогий, окей, можна пити. Але як на мій смак, то я вже тоді візьму Old Virginia.

Gravediggers Straight Bourbon Whiskey (40%, 700 ml)Чомусь саме з цим бурбоном замислився, наскільки “науковий” і професійний підхід, де кожен напій має оцінку за 100-бальною шкалою, насправді не має сенсу. Ні, звісно, будь-яка сова знайде свій глобус — питань немає. Але коли ти вживаєш напій просто по ситуації/для задоволення тощо, усі ці оцінки не мають жодної кореляції з реальністю. Чому такі думки? Бо за 100-бальною шкалою я б дав цьому бурбону балів 35 — він простий як двері. Але я розумів, що він буде таким. Я брав його тому, що це «Трунокопач». І яким ви очікуєте такий напій? Отож.🎓 Факти про напій:👉 Імпортує ірландська компанія West Cork Distillers. Їх базовий West Cork в мене був.💰 Вартість: 749 грн (що для цього напою забагато, якщо оцінювати саме смакові характеристики)📦 Вигляд: та я за зовнішній вигляд (етикетку) його й придбав. "Шість футів під землею зроблять нас усіх рівними!"🎨 Колір: бурштиново-золотий — стандарт для простого бурбону👃 Аромат: Перші хвилин 3-5 доволі різкий, присутній терпкий аромат шкірки зеленого яблука / цедри. Потім цей «зелено-агресивний» прошарок аромату вщухає, і залишаються класичні ноти: солодкувато-карамельні, з ваніллю та кокосом. Поступово аромат ще більше спрощується і стає таким собі максимально примітивним — карамельно-ванільно-солодким.👅 Смак: Доволі різкий, солодкий, з деревною гірчинкою, ваніллю, трішки пряний (навіть перчений), какао, кукурудзяний сироп. Ну і все — а що ви там ще очікували?🫦 Посмак: Солодкуватий, з нотами какао та кукурудзяного сиропу, пряна перченість. Не дуже довгий, але доволі різкий на перших ковтках.✅ Висновок: Це напій під настрій. Пити його з гленкерна не має жодного сенсу. Якщо цей бурбон матиме якусь іншу етикетку — теж увесь сенс втратиться. Внюхуватися і шукати щось там незвичне — ще одна доволі безглузда ідея. Але коли в тебе настрій піти та вийти у вікно, ти можеш подумати: стоп… та нафіг те вікно, у мене ж є Трунокопач. Наливаєш на палець (можна й не горизонтально, а вертикально), сідаєш у крісло і за пару ковтків вливаєш у себе цей бурбон — і життя налагоджується. А що ще потрібно від бурбону?❓ Чи візьму ще: Не планую. Та й вам брати, якщо вас не приколює цей вайб, не раджу. Це скоріш про дизайн і вигляд, ніж про сам продукт. Хоча, з якоїсь сторони - продукт максимально чесний, це просто бурбон, базовий, який має право на життя.✍🏻 Після публікації мене справедливо виправили, що "трунокопач" - такого слова не існує. Правильно казати "Могильник". При цьому, я вирішив пост не виправляти, ось цей прямий переклад мені чомусь подобається, тож - хай залишається "трунокопач", хоча - це дійсно НЕ правильне слово

Titanic Irish WhiskeyНа 14 лютого, знаючи мою схильність до всякого незвичного віскі, кохана подарувала — Титанік. Ну і що я тут можу сказати: "Every night in my dreams. I see you, I feel you. That is how I know you go on..."🎓 Факти про напій:👉 Дистилерія відкрилася в 2023 році у славетному місті Белфаст (перша за понад 90 років ліцензована віскікурня в Белфасті)👉 Працює в історичній будівлі Pumphouse — саме тут раніше знаходилася насосна станція верфі Harland & Wolff. На цій верфі був побудований славнозвісний Titanic (1911 рік)👉 На пляшці написано "Blood, Sweat and Years" — Кров, Піт, Роки.👉 40% Blended, витримується в бурбонових бочках, але в анотації до аромату написано "Sweet sherry cask characteristics", тож припускаю, що хересні бочки також десь були.💰 Вартість: подарунок, але в інтернетах коштує ~800 грн📦 Вигляд: якісна туба і доволі солідна, з товстим дном пляшка — мені подобається. Стриманий, але запам'ятовуючийся дизайн🎨 Колір: світлий, солом'яний👃 Аромат: солодка інжирна сухофруктність, зацукровані медові фрукти/цукати, мінімальний торф, багато ванілі, легка солодка пряність, трішки цитрусовості і лугової трав'янистості. Не агресивно, солоденько, в цілому приємно. На тубі вони наголошують на поєднанні торфу і впливу хересних нот — це правда, але і те, і інше доволі легко і в поєднанні дає дуже "розмазаний солодкий аромат з впливом торфу".👅 Смак: ванільна солодкість, сухофрукти/червоні фрукти, трішки меду, солодко-гіркувата карамель, цедра, легка перченість.🫦 Посмак: середній, ближче до короткого. Непогано розкривається перченість, віддалений торф, продовження солодкуватої, сухофруктно-ванільної теми✅ Висновок: буду відвертий — на преміум, як написано на пляшці, він не тягне. З іншого боку і вартість 800 грн не так щоб дуже преміальна. Той випадок, коли більше працювали маркетологи, а не команда дистилерів. В результаті — стандартний ірландський бленд з красивою історією і місцем виготовлення.❓ Чи візьму ще: точно ні. Для каналу і фоточок — мені було цікаво, ну і маркетологічні всілякі історії полюбляю, але повторно не візьму. Якщо хочеться щось преміальне ірландське — Бушмілс 10-ка або вище. Ірландець, і при цьому реально не базовий.UP. Доповню свій пост, доречі забув про Black Bush. Навіть жалкую що неба Блека під рукою, але так по пам'яті - Беріть його, прям набагато кращий.

Mystery of the Glen 13 роківЯк ви всі знаєте, я не дуже ганяюся за всіляким крафтом і тим, що не можна купити на полиці супермаркету, але тут — подарунок від близької людини. Настя, велике ДЯКУЮ!! Спробувати було цікаво.🎓 Факти про напій:👉 WAJOS GmbH — німецька компанія, що спеціалізується на делікатесах і напоях. Базується в Німеччині (Рейнланд-Пфальц).👉 Номер бочки: 5050, дата дистиляції: 08.06.2011, 43%.👉 Цей односолодовий віскі походить із регіону Балліндаллох у Спейсайді та витриманий у бочці з-під хересу (Sherry Butt). Я подумав, що це, напевно, Ballindalloch Distillery, але вони, здається, почали реалізовувати спирти у 2014 році, тож я просто вирішив: Спейсайд та й годі, а що саме за дистилерія, та й не так важливо.💰 Вартість: не знаю, подарунок.📦 Вигляд: мені подобається ця пляшка «трохи нахилена напідпитку» і дерев’яна пробка. Можна сказати, що це ліки )))🎨 Колір: насичений, впізнається вплив хересної бочки. Сам напій доволі маслянистий, явно проступають «ніжки», які довго тримаються на стінках бокала.👃 Аромат: доволі важкий (у гарному сенсі), солодкий, лікерний. Шоколад, фруктово-ягідне варення, на диво багато зеленого чаю, трав’янистості, як для хересного віскі. Ваніль, цукати, солодова випічка. В ароматі присутні off-ноти — щось типу парфумованості та/або якихось гірких трав. Не критично, але пробивається крізь солодкий аромат.👅 Смак: сухий, жорсткуватий, маслянистий. При цьому вірю, що це 13 років — солідно. Багато дерева, гіркий шоколад, червоні ягоди, цедра, цукати, сухофрукти, сухе гірке різнотрав’я. Як і в ароматі, ці сухі трави переходять у якусь парфумованість, і з’являється стійка асоціація, що сюди долили якісь духи. Давайте я не буду пояснювати, звідки я знаю, який на смак парфум :)🫦 Посмак: короткий. Цікаво, що, судячи з перекладу опису, це й там зазначено — зазвичай пишуть протилежне. Цедра, дерево, трав’янистість.✅ Висновок: цікавий досвід — single cask від німецького ботлера, це навіть звучить незвично. Але ці off-ноти наводять на думку, що бочка була так собі. І мені здається (це лише припущення, бо я ж не справжній зварювальник), що саме через бочку, якісь її вади, аромат і смак мають цю неприємну парфумність.❓ Чи візьму ще: це продукція, яка не повторюється, тож саме цей не візьму, але із зацікавленістю спробую щось подібне. Так, це— незважаючи на те, що аромат і смак мають певні мінуси, для розширення кругозору й розуміння, що ось і так буває, — це чудовий досвід. Тому дегустацією задоволений.