як я її хотів! майже так само сильно як Чортів.після Чорної роти мені грім дарк здався цілком «моїм» жанром.знаєте, таке відчуття виникає, не передати так просто. з жодними книгами не ьуло так. наче повна срака та до всього нема надії, а ще оцей весь пиздець ще кудись рухається! але з Садами ще й ніфіга не розумієш. взагалі.я прочитав звернення Стівена Еріксона до читачів. він каже, що у Кук жадібний на слова.але в роті хоч є можливість слідкувати за персами, бо я, блоть, міг второпати шо те бла-бла імена! і запам'ятати дрвше ніж на один абзац. я міг второпати шо то військо а не будувати здогади шо таке ота дивна назва: наймення раси, сила магії чи тварина з крилами!я читаю і ніхуя не розумію!!! аааааа!люди, які прочитали(!) і яким СПОДОБАЛОСЯ як ви це чітерство провернули?нє, мені наче норм, але я хо розуміти слова.Стівен у зверненні каже, що якщо не зайшли перші сто сторінок, то всьо, алюмінь. але я хочу щоб мені зайшло.ще я хо щоб Малазька імперія сконалапроміжний #відгук #еріксон #садимісяця