Вчора почула фразу, яка мені дуже сподобалась, бо я цю тему люблю, але не писала про неї ніколи (вона складна)Еволюції не потрібно було «сознание». Задача еволюції – це збереження виду, природній відбір, але людське «я» у цій системі насправді заважає, а не допомагає. Збереження виду, природній відбір ламаються об колінку «сознания».Хоч і не зовсім, скоріше публічне сприйняття ламається. В реальності мозок приймає рішення за 10 секунд в середньому ДО того як наше сознание починає вийо що воно щось вирішує. Але приколи стають цікавішими, коли ми дивимося на результати досліджень щодо того, коли сознание зʼявилося. І вчені поки тихенько говорять «гіпотези не підтверджені, сознание не могло бути набутим еволюційно за моделями розрахунків, які нам доступні». Хз звідки у нас зʼявляться сознание і заважає такій логічній на папері системі еволюції. На фоні абсолютно смішної вигаданої археологічної історії, яку ми чомусь ще використовуємо (якраз аби підтягнути хоч щось в ідею еволюції), ці моменти викликають у мене захоплення нашою примітивністю в невмінні ставити питання і бути в стані «не знаю». Всюди треба миттєва відповідь, навіть вигадана з повітря. Бо прийняти «не знаємо» – ніби опинитися на човні посеред океану. Страшно, люди будуть панікувати і топити один одного. Ой, сорі, це ж і так відбувається))) Так може можна було визнати незнання все ж?