Вдячний за можливість написати передмову до українського видання «Процесу Присутності».Ми, як людство, забули, як це — бути в присутності. Бути присутніми у своєму житті.Ми постійно зайняті, відсторонені, постійно в думках. Так, краса, відчуття та переживання моменту стають для нас недоступними. Життя проходить, але не проживається. Наш розум нон-стоп зайнятий обслуговуванням того образу, за яким ми хочемо, щоб нас сприймали інші. Ми забули, як це — бути живими, що це значить — бути собою.Справжній спокій і справжня радість повертаються у життя тільки тоді, коли ми можемо зупинитися й усвідомити, що жодні зовнішні обставини та події не визначають те, ким ми є. І що істинна свобода — це стан, коли мені більше не потрібно нікому нічого доводити й ні від кого нічого приховувати.Повертаючись у момент «зараз», у момент присутності, ми знаходимо дещо дуже-дуже велике і важливе. Ми знаходимо того себе, якого так давно шукали. Того себе, якого так сильно любимо і за яким так сильно скучили.Коли я вперше прочитав цю книгу, я зрозумів, що тут, на цих сторінках, відбувається не просто читання — тут відбувається зустріч. Та сама зустріч, на яку я так давно чекав.І якщо мені вдасться не закритися, не розвернутися, не втекти, вдасться бути в цій зустрічі всією своєю увагою і всім своїм серцем, то ця зустріч нарешті відбудеться.Я поставився до проходження Процесу Присутності вкрай уважно — як до читання, так і до самого процесу глибокого дихання, який пропонує автор. І вже на другому тижні почав помічати й усвідомлювати, що, можливо, ті, хто казали гучні слова, що «ця книга змінює життя», справді мали рацію.Пам’ятаю, як я почав помічати «посланців» (мені дуже подобається, що в Майкла є цей термін — посланці, які приходять у наше життя) і можливість відокремлювати їх від послання. Це тоді дуже мене вразило і вплинуло на те, як я сприймаю різні потрясіння й складні події й досі.З часом я прочитав книгу вдруге, а потім і втретє. Друзі, яким я її радив, повертались із великою вдячністю. Тоді я зрозумів, що ця книга обов’язково має бути перекладена українською. Що зараз вона дуже потрібна нам усім. Вона може підтримати, допомогти й провести кожного до місця особистої тиші, любові та спокою.Я розповів про цю ідею видавчині Кірі Кос. Вона її підтримала і взяла на себе всю роботу, повʼязану з виробництвом, за що я їй дуже вдячний. Рік пішов на перемовини, придбання прав, переклад, верстку, дизайн та друк. І ось книга у ваших руках. Обкладинку прикрашає фотографія дуже важливого місця присутності для всіх українців — Карпати, Говерла. Фотографію зробила Ріна Зайченко.Кілька років тому Ріна захворіла на онкологію, пройшла через це і продовжила жити повним і щасливим життям. Її вміння бачити та передавати красу — ідеальна ілюстрація до цієї книги. Я запрошую вас у подорож Процесом Присутності. Там, у кінці шляху, на нас чекає щось дуже красиве, там на нас чекає наша суть.Бажаю вам, щоб ця зустріч відбулася.Паша Вржещ, майндфулнес вчитель, філософ