Дякую за продовження доступу. На вихідних жадібно передивлялася запис аби встигнути, поки ще є доступ, а тут такий подарунок. Кожен раз як слухаю відкривається щось нове: слова звучать інакше, з’являються нові сенси.Вже була на Пашиній Дивності і Страху - захоплення... Вже ж чула про соціальне тіло, і не раз, але відразу відкидала — бо це не про мене, це про інших. І так легко було бачити соціальне тіло в інших, в я була впевнена, що в мені цього немає або є мінімально.Але як же я помилялася. І тільки на Хто ти нарешті дійшло — і вдалося побачити своє соціальне я, і як його багато. Тішуся, що вдалося це розкопати, розгледіти.Дякую, Паша, що ділишся знаннями й спостереженнями. Це дійсно дарує можливість зупинитися і пожити, а не тільки бігти.Відразу після повторного перегляду прочитала новий допис Паші на сабстак, все там краса, але оце: Помив руки, витер, не зрозумів чому, намочив ще раз, залишив мокрими…І справді — чому? Краса. Намагаюся помічати більше такого й також відчувати ці установки: намочив руки — витер.І після усвідомленого, як би мені хотілося, щоб моя дитина не почала жити цим соціальним я і так перейматися всім, що важливо соціуму. Якщо придумаєте лекторій майстер-клас для батьків — я перша в черзі ♥️Дякую, команда і Паша, ви — краса 🥰