Telegram statistics channel - @vox_ukraine

📣 Запрошуємо на презентацію нашого дослідження «Стало гірше: чому Україну чекає криза законотворення?» Коефіцієнт корисної дії депутатів — один із показників ефективності кожного з нардепів, який вже вісім років розраховує команда аналітичного центру «Вокс Україна». Цей коефіцієнт дозволяє легко визначити, хто з нардепів системно підтримує реформи, а хто — ігнорує та гальмує їх. Запрошуємо представників медіа та громадського сектору на презентацію нового дослідження «Вокс Україна», яке охоплює законотворчу діяльність Ради у період з лютого по серпень 2024 року. Окрім визначення результатів голосувань депутатів, дослідники також вираховують основні закономірності та роблять висновки про подальші перспективи роботи парламенту. 📆 Дата та час: 15 січня, 12:00 📌 Реєстрація за посиланням ☝ Місце проведення буде повідомлене у підтвердженні реєстрації. Також буде доступна онлайн-трансляція заходу. 🎤 Спікери: ▪ Дарія Колодяжна — дата-аналітикиня «Вокс Україна», авторка дослідження ▪ Олег Іванов — аналітик проєкту «Вокс Україна», експерт з парламентського процесу ▪ Соломія Бобровська — депутатка України IX скликання, Комітет з питань національної безпеки та оборони ▪ Представник/ця Громадянської мережі ОПОРА (TBC) Модерує: Аліна Тропиніна, старша редакторка VoxCheck 👤 Контактна особа: Богдан, комунікаційний менеджер проєкту «Індекс реформ», +380681214292 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

👩‍💻 Як збільшити кількість жінок на керівних посадах: європейський досвід Гендерне різноманіття в керівництві — це не лише про рівність, а й про інноваційність та фінансовий успіх. Дослідження доводять: компанії з понад 30% жінок у керівному складі мають чисту рентабельність на 15% вищу, ніж їхні конкуренти без жінок у топменеджменті. В Україні у 2021-2022 роках лише 21% керівних посад у найбільших компаніях обіймали жінки, причому їхня частка зменшується зі збільшенням розміру підприємства. Попри те, що цей показник кращий, ніж у деяких країнах ЄС, нам є куди прагнути. Адже середня частка жінок у радах директорів в Європі та Північній Америці — 34% та майже 29% (дані за 2021 рік). Європейський досвід показує, що квоти та м’які політики — ефективні інструменти для подолання гендерних бар’єрів. Як їх впровадження впливає на бізнес? І яку роль може відіграти соціальна політика? Читайте в статті молодшої аналітикині «Індексу реформ» Вікторії Виговської. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💵 Як Україні фінансувати війну на виснаження? Рішення є Оборонні витрати України та росії були й залишаються неспівставними. У 2013 році Україна витрачала на армію в 30 разів менше, ніж рф. У 2023–2024 роках розрив між витратами все ще становив близько $100 млрд. Де Україні взяти додаткові ресурси, пояснив Юрій Городніченко, професор Університету Каліфорнії (Берклі) та член редколегії «Вокс Україна». Досвід Другої світової війни показує, що навіть у найважчих обставинах країни можуть виділяти 70% ВВП на оборону. Найефективніші шляхи — це державні облігації та збільшення податків. Інші опції, на кшталт емісії, працюють не так добре: ці рішення є короткостроковими й створюють критичні дисбаланси в економіці країни. Серед потенційних джерел фінансування — заощадження громадян, резерви НБУ, державні активи для приватизації та банківська система. Також важливо впроваджувати прогресивне оподаткування і залучати більше громадян до купівлі військових облігацій. Детальніше про механізми фінансування війни читайте в публікації. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

📊 Бюджетний барометр: листопад 2024 🔶 У листопаді доходи загального фонду склали 220 млрд грн, що вище планових показників на 27,2% (передусім через надходження гранту від США). 🔶 Видатки загального фонду держбюджету становили рекордні в цьому році 340,2 млрд грн, що на 6,7% менше від запланованого. 🔶 План за основними податковими надходженнями до загального фонду був недовиконаний на 8,2%. 🔶 Держмитниця виконала план надходжень лише на 78,7%, через зниження обсягів оподатковуваного імпорту. 🔶 Держава залучила 78,9 млрд грн від розміщення ОВДП – один із найвищих показників від початку повномасштабного вторгнення. Ключові ризики для бюджету: ◾Зниження рентабельності бізнесу через високі ціни на електроенергію і відповідно зниження надходжень від податку на прибуток підприємств. ◾Скорочення надходжень від митних платежів. ◾Збільшення податкового боргу через складні умови ведення бізнесу під час війни. Більше про держбюджет – у свіжому Бюджетному барометрі від фахівців Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🪖 Закупівлі для військових: чи готові громади до нових повноважень? Президент досі не підписав законопроєкт 9559-д, який надає громадам право здійснювати оборонні закупівлі. Але в бюджетному законодавстві вже з’явилася норма, що легалізує здійснення таких закупівель. Це рішення викликало дискусії. З одного боку, громади зможуть швидше забезпечувати військових обладнанням. З іншого боку, відсутність досвіду та координації може призвести до неефективних або навіть небезпечних закупівель. Незважаючи на ризики, й раніше частина місцевих рад підтримувала Сили Оборони шляхом передачі грошових трансфертів на запит військових частин. Наприклад, у 2023 році громади спрямували на військові потреби близько 35 млрд грн. А подекуди органи місцевого самоврядування й порушували бюджетне законодавство, приховуючи закупівлі для військових під різними класифікаційними кодами. Чи вирішить новий закон усі питання? Які аргументи «за» і «проти» розширення повноважень громад у сфері оборонних закупівель? Читайте у статті Юлії Маркуц, керівниці Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при КSE. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

⚡️ Реформування армії і цифровізація — найважливіші пріоритети для українців 📊 Четвірка найважливіших реформ залишається незмінною для українців з 2022 року — це цифровізація, реформування армії, охорони здоров’я та антикорупційні заходи. Такими є результати опитування, проведеного компанією InfoSapiens для «Вокс Україна». ☝️ Зниження рівня корупції — найбільш очікуваний результат реформ, а на другому місці — зростання добробуту. 🚧 Головними перешкодами для реформ респонденти сьогодні вважають брак політичної волі і протидію зацікавлених осіб. Пасивність громадян у 2024 році перемістилася на третє місце з п’ятого, яке займала у 2022 році. ⚠️ Люди менше готові миритися з матеріальними чи організаційними труднощами, пов’язаними з реформами, порівняно з 2022 роком. Чи залучені українці до громадянської активності і якої саме? Чи можуть вони розпізнати корупцію? Які фактори впливають на сприйняття важливості та суспільного впливу реформ? Дізнавайтеся у дослідженні наукової редакторки «Вокс Україна» Ілони Сологуб. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

⚠️ Як соцмережі та ШІ впливають на виборців: нові виклики для України Проблеми політичної агітації в соцмережах та регулювання ШІ під час виборів стають все більш актуальними для України та світу. Скандали, пов’язані з використанням персональних даних та фейків для маніпуляції виборцями, від референдуму про Brexit до виборів у США 2016 року, демонструють серйозні ризики для демократії. Соцмережі, такі як Facebook, Telegram і TikTok, активно використовують для політичної реклами, часто непрозорої та маніпулятивної. ЄС уже впроваджує суворі правила для контролю таких процесів. Україна поки що не має чіткої нормативної бази для регулювання цифрової політичної реклами чи ШІ. Отже, одним із першочергових завдань має стати розробка законодавства, яке б враховувало практики ЄС. Водночас потрібно зважати на ризики, які можуть виникнути внаслідок реалізації цих положень, наприклад, загроза свободі слова. 📌 Детальніше читайте у колонці аналітика Олега Іванова. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🏠 Де знайти житло для переселенців? Мільйони внутрішньо переміщених осіб, дефіцит соціального житла та зростання цін на оренду створили житлову кризу в українських містах. У подкасті «Відбудова» директор аналітичного центру Cedos Іван Вербицький пояснює, чому в Україні так мало соціальних осель та які рішення можуть допомогти. 🔹 У 2021 році фонд соціального житла в Україні складав лише 3000 квартир, що не може забезпечити потреби ВПО. 🔹 У багатьох містах складно знайти вільне помешкання для оренди, а вартість зросла, переважно через велику кількість військових та переселенців. 🔹 Деякі люди змушені повертатися на окуповані території через відсутність житла в безпечних регіонах. 🔹 У багатьох країнах ЄС соціальне житло становить 10-30% міського фонду. Це важлива практика, яка гарантує доступність житла для найуразливіших категорій населення. 🔹 Будь-яка країна, маючи таке велике переміщення, зіткнулася би з житловою проблемою, адже неможливо мати кілька мільйонів порожніх соціальних квартир. Що в цій ситуації може зробити влада, читайте в текстовій версії подкасту. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💵 Як Україні фінансувати війну? Після перемоги Трампа цілком імовірно, що більша частина фінансового тягаря війни ляже на плечі самих українців. Звідки ж брати кошти на оборону? У статті професор Університету Каліфорнії (Берклі) Юрій Городніченко аналізує досвід Великобританії та США у воєнні часи та праці впливових економістів. Кейнс вважав, що найкращий спосіб фінансувати війну — позики, які дозволяють розділити вартість війни між поколіннями. Якщо вони недоступні, слід підвищувати податки і дотримуватися суворої бюджетної дисципліни щодо витрат. У проєкті держбюджету України на 2025 рік чисті запозичення дуже малі порівняно з обумовленими війною потребами. Отже, українській владі треба агресивно заохочувати громадян купувати військові облігації і підняти податки. Нещодавно ухвалене Верховною Радою рішення про підвищення податків — перший крок у цьому напрямку. І президент має підписати цей закон якнайшвидше. 📌 Детальніше читайте за посиланням. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🧑‍💻 Працювати на пенсії? 73% українців кажуть, що готові Україна стикається з кадровим дефіцитом, який можна частково вирішити за допомогою перекваліфікації різних соціальних груп, зокрема жінок та людей старшого віку. Готовність українців змінити професію вивчала дослідницька компанія Gradus Research. 🔸 79% опитаних українців зараз працюють повний або неповний робочий день. З них 73% змінювали рід діяльності, а у віковій групі 45+ таких 79%. 🔸 Третина опитаних (31%) раз на рік або частіше підвищують свою кваліфікацію або вчаться новому, при цьому жінки (35%) та молодь (46%) частіше проходять додаткові курси. 🔸 73% респондентів готові працювати після досягнення пенсійного віку. Більшість хоче залишатися у своїй професії. 🔸 45% жінок розглядають можливість освоїти спеціальності, що традиційно вважаються чоловічими. 🔸 Проте 45% опитаних жінок вказують на вищий рівень стресу в порівнянні з минулим роком, а 38% відчувають вигорання. Хоча більшість респондентів стверджують, що відкриті до нових знань, і людина може опановувати нові професії протягом усього життя, 88% погодяться на це лише за умови підвищення зарплати.